Передноворічна подорож у Люнборг

Доброго дня, дорогі мої читачі та читачки!
Сердечно вітаю вас в цей передноворічний вечір!

Сьогодні я пропоную вам ненадовго зазирнути до світу Люнборга.
Як я вже писала, прототипом казкового Люнборга послужили землі на півночі Німеччини. Власне, Люнборг – це діалектна вимова назви міста Люнебург, Горнборг – Горнебург. Роде, Раде і т.п. – топонім, що осібно чи в комбінації дуже часто зустрічається в німецькій мові. Означає він ніщо інше як вирубка, місце, на якому колись був ліс. 

Відповідно, мої герої частенько використовують сталі вирази, які характерні для їх регіону. Деякі з них я адаптую, замінюючи їх українськими аналогами. А деякі – свідомо «калькую», подаючи дослівний переклад для збереження певного місцевого колориту. В цьому блозі я вирішила поділитися з вами деякими з моїх улюблених виразів.

1) Дійти до собаки (нім. - Auf den Hund gekommen) – використовується в контексті «зовсім зубожіти».
Є два варіанти походження цієї фрази.
- Шахтарі називали вагонетку для вивозу солі, руди чи вугілля з шахти «Hunt», що співзвучно з німецьким словом "Hund" – собака. Тих, хто за станом здоров’я не міг працювати вибійником, відправляли штовхати вагонетку. Ця робота була низькостатусною і погано оплачувалася.

- Голову собаки (сторожа) вирізали на дні скрині в якості оберега від покражі.Коли запаси (гроші, одяг, полотно з посагу) починали закінчуватися, собаку можна було побачити.
Особисто я чула цю фразу лише у другому варіанті. Можливо, це пов’язане з тим, що до найближчіх шахт з нашої околиці – добрий шмат дороги, а от зображення псів я сама бачила на дошках старих скринь. Але яким би не було походження цієї фрази, загальний її сенс залишається: «дійти до собаки» - зубожіти, збідніти до решти.

2) Все в маслі (нім.- alles in Butter) теж має більш як одне значення.

- Згідно першої версії тут пропущене одне слово. Спочатку фраза звучала так: «Все в найкращому маслі!». І служила вона похвальбою перед гостями, символом достатку господарів і показником якості страв. Ще б! Адже готувалися страви в найкращому маслі, а не в якомусь-там дешевому жиру.

- Друга версія (і, власне, саме її я чую в розмовній мові ще й нині) нагадує нам про ті часи, коли товари перевозилися на підводах. Особливо цінний товар (наприклад, скло, порцеляна чи ще щось настільки ж крихке й дороге) було зручно перевозити взимку в маслі.
На дно бочки наливалося розтоплене масло. Коли воно трохи застигало, згори обережно викладали товар, а потім все це заливалося маслом по вінця. Вершкове масло застигало на холоді, надійно фіксуючи предмети. Купцеві залишалося лише закрити бочку, завантажити її на воза чи сани і везти, куди вже йому треба.

«У нас все в маслі!» - подавали купці знак торговим партнерам. Мовляв, завантажилися благополучно, виїжджаємо, скоро чекайте.

3) Він (вона) має не всі чашки в шафі (нім. - Nicht alle Tassen im Schrank haben)  - Є повним аналогом нашого «У нього (неї) не всі дома». Про походження я точно не знаю, але тут, як і в нашому варіанті, мова йде про відсутність цілісності чогось важливого. В розмовній мові часто зустрічаєтсья скорочений варіант: «Er hat nicht alle…» 

4) Робити синьо або синьку розводити – (нім. - Blau  machen) – теж має два значення: байдикувати і пити. Власне, обидва ці значення мають однакове походження.

Раніше в побуті дуже часто використовувалвся текстиль, пофарбований синьою фарбою. Займалися фарбування професійні фарбувальники, які готували в великих казанах розчин фарби і по черзі занурювали туди полотна. Для більш інтенсивного кольору фарбування проводилося в кілька етапів. В проміжку між ними, поки тканина сохла, майстри і підмайстри лежали в холодку і чекали, коли можна буде продовжити роботу. Відповідно, випадковим глядачам здавалося, що фарбувальники тільке те й роблять, що відпочивають і попивають пивце.

Власне, саме пиву і зобов'язана ця фраза своїм другим значенням. Справа в тому, що в умовах відсутньості хімічної промисловості, в якості основного інгридієнта для закріплення фарби використовувалася сеча. Щоб виробляти «цінний інгридієнт» у потрібній кількості, майстри і використовували пиво. А те, що когось, бувало, розвозило під літнім сонечком, це вже був побічний ефект.

5) Сочевицю в одну миску, ячмінь – в іншу... – Пам'ятаєте історії про Попелюшку? В книжках я читала саме так, це вже потім в якомусь фільмі сценаріст, що мав дуже загальне уявлення про середньовічне сільське господарство, замінив ячмінь на горох.

В фільмі це завдяння мачухи подається як дурна, безсенсовна робота. Насправді ж, це сортування століттями було типовим зимовим зайняттям для старих та малих, бо потребувало не фізичної сили та спритності, а лише часу та терпіння.

Сочевиця довгий час була «м'ясом для бідних» - одним з основних джерел білка для небагатих людей. Втім, і на більш шляхетних столах вона була частою гостею. Ця рослина належить до родини бобових і, відповідно, плететься. І якщо не дати їй підпорки, заплітаєтсья в нетрі і лягає, що знижує врожайність. А наставити патичок під кожну рослинку можна вдома, на грядці, але ніяк не на полі. Тому сочевицю сіяли разом з, наприклад, ячменем. Причому, стебла другого служили опорою для першої. От тільки молотити окремо тоді не вміли, тому вихід був, в середньому, 50/50.
А далі, все за перевіреною технологією: бабці, діти, мішок зерна і дві великі миски. Сочевицю – в одну миску, ячмінь – в іншу...

Дорогі мої читачі та читачки, братики й сестрички!
Попри всі негаразди бажаю вам в Новому році завжди мати усі чашки в шафці і ніколи не доходити до собаки! І щоб у вас завжди все було в (найкращому) маслі!

З повагою, ваша байкарка Оксана