Додано
28.02.23 12:26:06
Книга "Болюче щастя"
Зібравши всі сили в кулак, я несамовито крикнула:
– Пішли геть з мого дому. Обоє. Геть!
Діма штовхнув ногою тумбочку та вийшов із квартири.
– А ти чого стоїш? Тебе це також стосується. Вияснювати стосунки йдіть на вулицю. Без мене. Не хочу знати вас обох. Ви один одного варті. Слизькі, егоїстичні та жорстокі. Принесли в моє життя один біль та страждання, – на очі виступили сльози. — Ненавиджу вас.
– Пробач мені.
– Дай мені спокій. Прошу тебе.
Я ковтнула ком, який з'явився в горлі.
– Саша, йди геть.
Коник Юлія
208
відслідковують
Інші блоги
Привіт!Я молода авторка Mireska,хоч поки у мене є написана лише одна книга,в моїх думках їх вже близько 15.Але саме сьогодні хотіла почути вашу думку.Зараз я пишу серію "Музика життя" у якій знаходиться моя перша,вже готова
Сьогодні поставлена фінальна крапка ще в одній історії Юлії та Олександра. А якщо згадати, з чого все починалося, то ця крапка насправді складається з дуже багатьох доріг, листів, ключів, спогадів і слів, які герої колись
Є питання, з якого для мене почалася ця історія. Що б ви зробили, якби незнайома людина абсолютно впевнено пам’ятала зустріч із вами — а документи доводили, що вас у той день там не було? Сьогодні я вперше викладаю
Біла темрява . . . Усі зібралися у головній залі біля каміна. Атмосфера була наелектризованою. Маркус метушився, намагаючись грати роль «душі компанії», але його жарти падали в тишу, як каміння у криницю. —
Запрошую вас у подорож. Туди, де за кожним поворотом може чекати нова загадка, де минуле ховає свої таємниці, а звичайна дорога несподівано може привести до чогось зовсім незвичайного. Хочу, щоб, відкриваючи мої історії,
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати