Мирного дня, мої любі.

Сьогодні важко думати й писати про щось, окрім річниці повномасштабного вторгнення. Сльози на очах при згадці, яким був цей рік. Мій низький поклін родинам військових, адже саме завдяки нашим ЗСУ ми все ще можемо милуватися світанками і заходами сонця. Ми звикли до сирен, але вже ніколи не будемо колишніми. Сьогодні хочеться згадати всіх, хто поклав свою голову за мирну Україну, всіх, хто став жертвами страшної кровопролитної війни, що принесли нам ті, кого вважали братами. Ми ніколи не забудемо, як вони встромили нам ніж у спину, під покровом ночі прийшовши на нашу землю війною. Але я вірю, що вже скоро ми здобудемо славетну Перемогу. Я вірю, що наша країна знову розквітне.

Тримаймося, любі! Бережіть себе. Все буде Україна!

Хоч зараз і не до того, все ж хочу дати відповідь на запитання, які сиплять мені читачі в соцмережі з приводу майбутнього моїх романів.

Я залишаюся на Букнет. Мої книги продаються і продаватимуться, як раніше. Я залишаюся і закликаю залишатися й вас. Крім того, хочу зауважити, що для ексклюзивних україномовних романів умови нових договорів є цілком нормальними, ніхто авторів в рабство не продавав (коли ви так питаєте, то й так відповідаю) і не варто піднімати цей переполох.

Особливо сьогодні.

Запрошую продовжити читання романів Кохання (не) забути. Заручені долею і Кропива для мільйонера. Сьогодні оновлення.

Слава Україні!