Знайомтеся: Валерія та її "тітка" Люба!

✨ Історія "Вартова снів" поступово розвивається, а разом із нею з'являються й нові персонажі.

І сьогодні, окрім головної героїні, пропоную познайомитися з однією вельми колоритною жіночкою - пані Любою. 

У цій книзі я вирішила трішки по-іншому підійти до візуалізацій персонажів, тож сьогодні поділюся одразу двома візуалами. Додаю уривок з книги, для атмосферності, так би мовити.)

— Валєрко! У мене зараз голова від твого триклятого будильника лусне! Сонце встало, а ти все прохолоджуєшся! Ото молодь пішла — аби поспати! — почувся невдоволений голос тітки Люби, дружини мого дядька. Тож, якщо розібратися, тіткою вона мені, по суті, й не була.

Жінка стояла на порозі моєї кімнати, роздратовано поправляючи бігуді, щільно накручені на своє вибілене волосся, й міцніше затягуючи пояс світлого махрового халата з ідіотським принтом ядучо-рожевого кольору у вигляді круглих свинок.

Я відчула, як усередині розливається роздратування, тим самим розвіюючи моторошні відчуття після того лячного сну. Нарешті більш-менш рівно видихнувши, я встала з ліжка й, розвернувшись до тітки Люби, відповіла:

— Мене звати Валерія. Може, ви таки колись нарешті запам'ятаєте?

— І одразу: не почула я той самий триклятий будильник, бо виходжу о восьмій ранку, а повертаюся об одинадцятій вечора, — якось хрипко додала я і, з-під лоба зиркнувши на жінку, почимчикувала до шафи.

— Валерія вона… Скажіть, будь ласка! Та я тебе ось із такого знаю! — фиркнула тітка Люба, жестом показавши нижче коліна.

— І ти ще не доросла, щоб величали тебе так? Чудне ім'я в тебе! Мати — Олена, твоя чудна була, і ти чудна! Хоч і рідна по крові з Миколою, та зовсім не вдалася в їхній рід, бо й на Олену ти не схожа. Очевидно, пішла у свого горе-татуся! — Роздратовано блиснувши очима, фиркнула тітка Люба.

— Вдячна маєш бути, що ми взяли тебе, а не по дитбудинках тинялася! Рано вона, бачте, встає! А ти як гадала? Що працювати не треба буде? Ми з Миколою з юних років гаруємо, і нічого! — повчально закінчила тітка Люба, вперши руки в боки й випнувши вперед свій пишний бюст, обтягнутий тканиною халата.

 

 

Валерія

 

Тітка Люба

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Агнія Бурне
27.10.2026, 19:11:22

❤️❤️❤️

Лія Бурейн
28.10.2026, 00:36:34

Агнія Бурне, ❤️)

Інші блоги
До релізу 3 дні ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Моя історія почалася давно, але вона нерозривно пов’язана з магією, королівством і двома чоловіками, які ладні були вбити один одного через мене. Та я змусила
Мій особистий челендж: Новий роман за 30 днів!
Привіт, мої любі читачі! Я довго анонсувала це, витирала долоні від хвилювання, морально готувалася... і ось цей день настав. Я кидаю собі виклик, від якого трохи перехоплює подих: написати новий роман рівно за 1 місяць! Фінішна
❤️по дорозі в Одесу...❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, у розділі, що вийде опівночі на героїв книги Вагітна від Капо ❤️ — Єву та Даміана чекає цікава поїздочка) Маленький візуальчик✨️ Спойлер Демонстративно відвернувшись до вікна,
Новини
Ще жовтень не закінчився, а я вже наспівую різдвяну пісеньку. Отже Ерена я планую закінчити на наступному тижні. Асфіксію трохи пізніше але точно до кінця 2026 Картинка яку я прикреплю це просто прикраса бо над візуалом
Так можна було? (оновлення Порталу)
В «Порталі у Гріх» знову все нестабільно. Ніби побалакали, з’ясували все, а тут знову ритуал. Вейн з Мією чимось схожі, обидвоє розуміють головою, що є домовленості, є правила, є оцей їхній Світогрішний Меморандум.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше