Недільна знижка!
СЬОГОДНІ ДІЄ ЗНИЖКА НА КНИГУ"ПІЩАНИЙ ШЛЯХ"!
Раптом знову відчуваю на собі гарячий погляд. І цього разу не витримую і оглядаюсь подивитись. На мить зустрічаюсь з чоловічими очима і різко розвертаюсь назад. Він знову розглядує мене. Від його погляду сковує тіло, потіють долоні. Я нахиляюсь до Саші, хапаю його під лікоть, тулюсь до нього ближче. Наче шукаю біля свого чоловіка захистку, наче хочу сховатись. Знаю, від цього погляду не можливо нікуди дітись, він постійно поруч вже більше місяця.
Саша ворушиться біля мене, обіймає за плече, цілує в щоку. А я напружена мов струна. Погляд чоловіка, що сидить позаду через декілька рядів, здається просвердлить у мені дірку. Йому що, нічого робити? Немає більше на кого дивитись?
- Поки ви будете вирішувати, я не зможу поїхати додому, - тепер я чую і його голос. Впевнений баритон лунає по залі.
Мер відразу знаходить очима говорючого.
- Чому ж ти не їдеш зараз, поки ще можливо? - прищурює очі Степан Дмитрович.
- Може у мене є тут ще справи, - відповідає той сухо, з ноткою надмірності. - Чи через вашу недолугу роботу я не можу провідати свою сім’ю?
Мій Саша розвертається, розірвавши наші обійми і радісно посміхається своєму старшому братові...
https://booknet.ua/reader/pshchanii-shlyah-b397038?c=4248413&p=1
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую Олю)
(Ivanka), (•‿•)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати