Вітаю, мої любі читачі!

Книга "Обличчя кохання" завершена та надійшла у продаж. Тож любителі читання цілих творів можуть сміливо йти та читати її.

Як я й обіцяла: ми ще зустрінемось з героями на сторінках наступної історії. Доречі, ви ж зрозуміли, який гульвіса наступний? Тож прощатись з ними не так вже й сумно. Крім того, там де є фініш - є старт. Незабаром стартує моя новинка. Ну, а поки очікуєте на неї запрошую до книги "Сусід на Різдво", яку я пишу разом з Мартіною Зоріною. Ця історія зробить очікування коротшим та веселішим.

Уривочок "Обличчя кохання"

— Матусю, тебе хтось образив? Якщо так, то скажи хто це і я змушу його вибачитись.

Почувши розгублений голос сина Евелін припинила плакати та швидко витерла обличчя. Все ще схлипуючи вона посміхнулася.

— Ти дуже хоробрий. Але не завжди простих вибачень достатньо.

— Значить тебе все ж таки образили.

— Це було давно. І ненавмисно. Просто я лише зараз про це дізналась. - обіймаючи Коліна тихо промовила Евелін.

Саме цієї миті до кімнати увійшов Чарлі. Він хотів переконати Евелін аби та спустилась обідати. Але не врахував, що тут може бути Колін.

— Пробачте, я не хотів завадити…

— Але завадили! І взагалі, чому Ви входите до кімнати мами без стуку? Це непристойно!

Чарлі прикусив губу аби не засміятися від спроби сина захистити честь матері.

— Коліне, ти не маєш так розмовляти з герцогом. - не втрималась зрештою Евелін.

— Але ж ти казала, що в маєтку не справжній герцог.

— Любий,  я це говорила на майбутнє. Адже коли б настала твоя черга бути герцогом, то тут міг бути хтось чужий.

— То я зараз ще не герцог?! - Евелін заперечно похитала головою і Колін додав. - Тоді чого мене всі слухались?!

— Бо ти син герцога. - промовила Евелін.

Приємного читання!

З ♥ Неталі МакКензі