Наше  життя влаштоване так, що в ньому існують таємниці, яких краще ніколи не знати, адже ціна за це знання  надто дорога. От і Софія в оновленні дізналася ще одну таємницю з минулого, і стосунки між чоловіком і жінкою  стали ще більш напруженими.

— Хто тобі дав право нишпорити  в моїх речах? — Андрій підскочив до стола і згріб всі листи в одну купу, зминаючи папір.

Софія повільно підвелася з крісла і зробила крок вперед, тримаючи листок  у руках. Вона не відсахнулася і не опустила очей і дивилася  на чоловіка, якого кохала більше за життя, і в її погляді була ненависть і біль, який краяв серце ще більше, ніж раніше.

— Право?.. —  перепитала Софія.. — Не смій мені говорити щось про твоє дурнувате право! Не смій! Невже ти справді це зробив?! — вона кинула лист йому в обличчя, і той повільно опустився на підлогу. Андрій підняв його і побачив написане.

— Ти справді зробив тест ДНК, перевіряючи, чи Соля твоя донька? — голос зірвався на крик, а на віях з’явилися сльози. — Андрію, ти на таке здатний?!

А чи хотіли б ви знати всі таємниці, які від вас приховали ваші кохані чи друзі?

І чи правильно вчинив Андрій двадцять років тому, чи він не мав права навіть  допускати думки про те, що Соломія, можливо, не його донька?

А щоб не пропустити новий розділ додавайте книгу до бібліотеки, ставте зірочки та підписуйтесь на автора. 

Всім мирного та затишного дня. Бережіть себе ❤️