Привіт, мої любі. 

"Його солодка катастрофа" у передплаті! ?

Читайте новий розділ опівночі 10.10 та шукайте там подарунки ??. А щоб вам було цікавіше чекати, ось вам уривочок з нового розділу.

Макс скептично поглядає на мене, а тоді навіщось підходить майже впритул. Його руки тягнуться до моєї голови й знімають рушник. Я застигаю. Що він робить?

Вологе волосся падає на плечі. Неприємно холодить оголену шию. Здригаюся.

Макс бере прядку волосся. Крутить у своїх руках. Потім нахиляється ближче, підносить пасмо ближче до очей. Його обличчя так близько. Якщо подамся вперед, можу відчути його щетину. Поцілувати у щоку, а може й не тільки…

— Щ-що ти робиш? — шепочу, затинаючись.

— Роздивляюся, — так само тихо відповідає він.

Я майже не дихаю. Серце виривається з грудей, ніби хоче замінити те пасмо й опинитися у Максових руках. Кістки мало не викручує, так мені хочеться опинитися в його обіймах.

Максове дихання торкається моєї щоки. Шкіра покривається сиротами. Все в мені волає: «Поцілуй мене!», і лише маленька частинка здорового глузду тихо шепоче: «Ви домовилися бути друзями».

Для колег авторів нагадую, що в мене є телеграм-канал з обкладинками, артами та рекламними банерами, як для фентезі, так і для СЛР.