Відповідь одна - з життя.

Три роки тому, коли я замислювала цикл книг про паралельний світ під назвою Таріон, я і гадки не мала, що третій і четвертий романи настільки перекликатимуться з сучасністю. І чесно зізнаюся, ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ завис у мене тоді незавершений, тому що я погано уявляла як описати війну. Оповідь зупинилася в той момент, коли Г.г. рятує свою сім'ю від ракетної атаки на планету Сегона. Подальша доля героїв втілилася  лише тоді, коли я побачила  весь жах війни на власні очі, тобто після 24 лютого. Тоді ж усвідомила, що жоден обстріл не здатний перелякати нас настільки, щоб змусити поступитися своїми переконаннями. І щастя наше через війну нікуди не поділося. Воно просто пішло нас захищати. Отак і народилася "Принцеса із пробірки":

Отже книга була написана, але логічного завершення ще не мала, потребувала продовження.  І я замислилася над ідеєю наступного роману. І знову зависла, бо тривоги, безсоння і постійні думки про тих, хто виборює нашу долю там, на фронті, аж ніяк не сприяють творчому процесу.

А потім донечка прислала мені свого вірша де були такі рядки:

А щастя повернеться на милицях, 

Пройшовши крізь усі кола пекла,

Скалічене, з рубцем на потилиці,

Понівечене болем нестерпним.

Щастя дуже довго мовчатиме, 

Здригаючись від кожного звуку,

На всі питання - тихо зітхатиме,

Й дозволить потримати за руку.

Щастя повернеться без пафосу, 

Змарніле, та чужого не треба.

А ми його обіймемо радісно,

І скинемось йому на протези.

Це і стало концепцією роману "ЗАКОН ЗБЕРЕЖЕННЯ КОХАННЯ. Пригоди неправильного принца" над яким я працюю і досі.

Запрошую всіх приєднатися до гурту моїх читачів. Поки є готовий текст, викладатиму продовження щодня, крім неділі, а далі - в міру написання.

Вітаю всіх з Новим роком! Роком нашої Перемоги!