Оновлення уже доступне https://booknet.ua/.../povernisya-yakshcho-nasmlishsya...

"Коли обід привезли, я спершу пожалів, що це не піца, а потім змирився. Бо це і не вівсянка.

- Умовила ти мене, Сосновська. Я згодний. - сказав я після того, як доїв другу порцію. - Тільки з тебе обіди. Бо працювати безплатно - себе не поважати. А брати гроші з нареченої якось дивно.

- Та хто б тобі платив гроші. - пирхнула Ліка. - Розмріявся. Ти завдав мені збитків на кілька тисяч не наших грошей, згодившись купити непотрібну фігню і відмовившись продати те, за чим сюди дзвонили. І ще не відомо,чи ті, хто погрожував розірвати контракти, їх справді не розірвуть. Словом, шукай в інеті підручник з діловодства і ввечері щоб у тебе все від зубів відскакувало. А що не запам'ятаєш до кінця робочого дня, вивчиш до ранку.

- Ну знаєш, це вже ні в які ворота. Робити мені нічого.

- Тобі й так нічого робити. - збила мене з думки Лі.- Не вештатимешся по вулицях і не провокуватимеш папараці. Мені вистачило сьогоднішніх пліток і фоток .

- Це рабство, Ліко. - скрикнув я, здогадавшись, що вона тими кадрами навмисне мене відволікає від головного. - До речі, якщо я вже продався тобі за їжу, то знімай інші умови.

- Це які? - підозріло спитала мене ця акула капіталізму. "

Наш мажор тепер пролетарій і працює за їжу.

Навіть не знаю, кого першого пожаліти - його чи Ліку, яка найняла занедорого такого цінного співробітника.

Подивимось, що з цього вийде.

І зустрінемося в коментарях.

Тримайтеся. Все буде добре у нас, а у наших ворогів все буде погано, і це теж добре )))

Продовження уже доступне. https://booknet.ua/.../chervona-shapka-drugii-shans...

Читачі пишуть про цю історію:

Anna Pobegay 06.12.2022, 13:27:21 Хочеться читати і читати, без перерви. Захоплює.

Що ж у продовженні? Кася вражена тим що Віктор, такий здібний, чомусь "не пробився" в житті та кар'єрі.

Чому їй так здалося? Читайте й дізнаєтеся )))

"Що ж я хотів?

Це ж Кася. Вона не з тих, кого знайдеш там, де залишив. І зовсім не з тих, хто питатиме, де тут кухня чи ванна.

- Уже іду. - кажу я, полегшено посміхаюсь і йду на голос.

Вона на кухні. В тих самих шпильках і вечірній сукні, у яких я її сьогодні вперше побачив.

Посміхається мені, наче принцеса, що завітала в замок вкрай збіднілого аристократа, рятуючись віз заметілі. І тепер ввічливо удає, що тут все в порядку.

Сама знайшла в шафці каву і вже зварила. Це чомусь розчулило мене до глибини душі.

Зараз головне не ляпнути, що у мене в заплічнику є свіжа. А цій уже рік, і вона як раз рік тому була відкрита.

Обережність і ще раз обережність, другий шанс проґавити не можна.

Бо третього не буде."

Віктор привів свою принцесу у родовий замок і поки що щасливий просто від того, що її знайшов.

Принцеса Кася дуже здивована, що тут все таке занедбане, а принц не має білого коня. Але при цьому не тікає туди, де живуть багатші принци.

Це гарний знак, як вам здається?

Історія про останній шанс - то мій вам подарунок з новорічного флешмобу - кожного року 15 грудня

Картинку нижче бачите?

Тицяйте й переходьте.

Там цікаво і на будь-який смак.