Рецензія на книгу
Микола Давидкін «Зірка, що згасає – лиш мить»
https://booknet.ua/book/zrka-shcho-zgasa-lish-mit-b439844
За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457
Головним героєм книги є колишній пілот, космічний пірат Артега. Від боржника він отримав карту, що має вказати шлях до багатої здобичі. Саме ця експедиція і показана в оповіді.
Автор вдало зображує безкрайній космічний простір і коротко, але цілком зрозуміло для читача, дає натяки на небезпеки, що чекають корабель на шляху. Знахідка піратів виявляється чимсь на зразок «Летючого голландця», тільки в космосі.
Військовий пересувний цвинтар? Загиблий корабель? Замаскована скарбниця?
На думку одразу спадає не одна здогадка, і це три має в напрузі.
Розгадка таємниці виявляється незвичною і вражаючою. Але, якщо говорити без спойлерів – далекою від романтизації піратства.
У книзі наявний якісний екшен. Та і взагалі, прописані герої і всесвіт викликають інтерес прочитати про них більше. Я бачу тут потенційне зерно для космоопери на один, а може і не на один, том.
Невеликі зауваження.
Перше – цим, в принципі, грішать і професійні автори фантастики… те, що в мемах нульових називалось «безславне майбутнє». Назва космічного корабля «Барбаросса». Відповідний план – доволі далеке і для читача ХХІ століття минуле, історичний персонаж, на честь якого названий план – ще більша давнина. Дія ж книги відбувається у дуже далекому майбутньому. Виникає питання – за цей час не трапились знакові події і нічим не відмітились нові відомі особистості?)) З іншого боку, в невеликій повісті немає сенсу розгортати лор цілої галактики (якщо, звісно, автор не планує робити цикл), але тоді непогано зіграли б універсальні назви («Безстрашний», «Непереможний» і т.д.).
Друге – система управління кораблем так і названа «ШІ». Мені трохи суб'єктивно не звучить, та й тим більше, сучасні ШІ-програми мають назви))
Але загалом якість тексту це не псує, просто, на мою думку, матиме значення, якщо у автора буде намір писати ще щось про цих героїв і всесвіт. (А мені було б цікаво дізнатись, чому Вольфганг вчинив саме так і яке минуле було у Чеша).
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікава рецензія. Це добре коли у рецензента виникає власна думка, хоча я особисто тут на боці автора.
У мене в космоопері системи керування кораблем теж не мають власного імені, звуться просто штінами на відмінувід інших представників електронного розуму - елоргів, які мають особистість, отже і ім'я. А щодо назви - деякі імена залишаються на слуху тисячоліттями і використовуються часто, інколи навіть не в своєму першому значенні. Найвідоміший приклад, напевно, одісея. До речі, ця назва теж має відношення до дуже давньої війни.
класна рецензія!!
❤️❤️❤️
Крісті Ко, Дякую)
❤️❤️❤️
Ханна Грей, Дякую)
Це мій улюблений твір Миколи Давидкіна. Не тільки читала, але і слухала у форматі аудіокниги. І я до речі досі вірю, що капітан Артега вижив. Він не той персонаж, що так просто зійде зі сцени;)
Беатріс Тейлор, Так, мені теж дуже сподобалося і я ю ще прочитала про капітана)
Цікавий відгук. Книгу ще не читала, але зауваження щодо назви типу Барбаросса й ШІ підтримую.
Безкрайній космічний простір - це моє, люблю такі описи. А якщо ще їх читати під відповідну музику, то взагалі ульот ❤️
Аліс Веро, Книга цікава! Те що я зауважила, я б не сказала що псує враження - просто падає в око, тим більше після досвіду читання космоопер)))
Чудова рецензія ❤️❤️❤️
Сандра Мурмайт, Дякую)
❤️❤️❤️
Лія Лореляйн, Дякую)
❤️❤️❤️
Морвенна Мун (Morwenna Moon), Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати