Передостанній розділ Зла

... і в ньому, хлопчики й дівчатка, ми дізнаємося:

 ✔️ кого нарешті вилікували, а кому відрубали голову (ні, гільйотина - це теж ліки від головного болю, але все ж там трохи інше)));
 ✔️ чим скінчилась громадянська війна у Світлому Королівстві (а вона там була - справжня, а не оце от "ви нє панімаєтє, ета ґражданская вайна!");
 ✔️ як поводяться інквізитори, коли їх самих допитують;
 ✔️ і куди подівся один пронозливий митець... а, ні, не дізнаємось))

 
Ну і, нарешті, побачимо правителя "світлої сторони" - ага, отого самого, котрий "ми вважаємо", "ми дозволяємо" і т.д.

Його Величність Рональд Перший, милістю предків та владою, даною богами, правитель усіх Світлих Земель, сидів у кріслі й дивився у вікно робочого кабінету, звідки відкривався вид на столицю. Пальцями однієї руки він ледь чутно вистукував ритм по бильцю крісла, інша – погладжувала акуратно підстрижену сиву борідку.

Ні, він не милувався краєвидом – королівський мозок перебував у роботі, аналізуючи події останніх тижнів.

Його багатоетапний і ретельно продуманий план спрацював. Звісно, не все задумане вдалось – але більшості цілей було досягнуто.

По-перше, вдалось прибрати з шахівниці інквізиторів, які останнім часом забагато почали собі дозволяти. Повністю розформувати Орден Порядку не вдалось – та й це було б нерозумно й недалекоглядно, позбавляти себе такої потужної зброї проти Зла. Але керівництво організації повністю змінилось, і її роль у житті держави була неабияк переглянута.

По-друге – під шумок вдалось стратити або запроторити на каторгу багатьох невгодних, чиї довгі язики останнім часом почали аж надто підривати королівський авторитет. Вина заарештованих сумніву не підлягала: свідчення полонених інквізиторів – ось вони, ними ж підписані, не докопаєшся.

По-третє, вдалось заручитися підтримкою великого героя та народного улюбленця – себто Роллінгпіса. Тепер нащадки пам’ятатимуть, що у тяжкий для держави час Його Величність пішов назустріч видатному авантюристу й допоміг йому в його горі. А той, у свою чергу, не став занурювати країну  у вир громадянської війни – а навпаки, допоміг королю здолати підступних ворогів.

А щоб нащадки точно запам’ятали – Його Величність особисто проінструктує літописців, або ті правильним чином відобразили все вищезгадане у своїх працях. Ну а в кого раптом виявляться проблеми з істинно правдивим та непогрішимим підходом до історії… Що ж, шахт багато, працювати комусь треба.
...
Сині очі короля звузились, губи розтяглись у сумній посмішці. Йому б його теперішні знання, та й в минулому житті – можливо, тоді б республіканці не відтяли йому голову...

 

❀-❀-❀

Зло ласкаво запрошую!

А перша книга - осьде:

Долучайтесь до світів техномагії ;)

  

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
соль соль
13.10.2026, 06:31:16

о, ще один попаданець))

Очерет
13.10.2026, 09:09:46

соль соль, Ага, такий от нежданчик)

avatar
Анастасія Газе
12.10.2026, 21:34:02

Який цікавий король, та й думки в нього цікаві ;)

Очерет
12.10.2026, 21:35:22

Анастасія Газе, Трохи є))

avatar
Ромул Шерідан
12.10.2026, 20:47:20

Гарний король✨

Очерет
12.10.2026, 20:51:27

Ромул Шерідан, Дякую. Нічогенький такий вийшов)

avatar
Неба Крайчик
12.10.2026, 20:40:40

Ну все логічно, особливо щодо літописів... Хоча десь щось нагадало...

Очерет
12.10.2026, 20:51:13

Неба Крайчик, Ну, в нас оно під боком живий приклад великих творців "правильної" історії)

avatar
Аня
12.10.2026, 20:38:13

Король переселяється з тіла до тіла? Прикольно!

Очерет
12.10.2026, 20:40:43

Аня, Якось так)

avatar
Зодча Тіней
12.10.2026, 20:27:19

Шикарний фрагмент про Його Величність! Прочитала з великим задоволенням ❤️

Показати 2 відповіді
Зодча Тіней
12.10.2026, 20:34:13

Очерет, У вас це чудово вийшло!

Інші блоги
красиві цифри
До книги Щоденник служниці Дякую за підтримку, яка мене надихає! І наприкінці робочого тижня - невеликий мем з Ярославом, який втомився від бюрократії:
Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ: “Не такий ти й святий” 18+ Знаю, що її серце розривається на шматки, як і моє. Ми одне ціле. Біль навпіл. Знаю це. Відчуваю це. Я винен, що тобі болить. Пробач,
20 розділ. Нове обличчя — старі привиди
Привіт всім читачам Забороненого Кадру!❤️ Іноді, щоб вижити, доводиться залишити позаду не лише минуле, а й частину себе. Після страшної втрати Настя опиняється сам на сам із чужою країною, небезпекою та необхідністю
Робота, що змінює все...
Після всіх бурь, недовіри та гірких одкровень настає момент для чесності. Вони зняли маски: він розповів про шрами минулого, вона — про роки життя в тіні власної сестри. Здавалося б, після цього набагато простіше розійтися
✨"Коли ти підеш..." - перші глави
"Коли ти підеш..." - перші глави мого нового роману вже чекають на вас. Трохи спойлеру: ...Парадокс жіночої природи: якби він не писав, я б уже весь мозок собі виїла! Сиділа б і думала: «Що зі мною не так? Чому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше