Запрошую до новорічної казки для дорослих

Вітаю! Хто пам'ятає Лео?
Скучили за цім котиком? 

Я довго не наважувалась писати на конкурс Новорічна несподіванка,
але потім згадала, що багатьом читачам дуже сподобався Лео. 
Тоді вирішила спробувати написати ще одну новорічну історію про цього рудого котика.

Тож, запрошую до нового твору Кошеня від Лео

Минуло вже п'ять років, як Маша з Іллею живуть разом. В них своя квартира, непоганий прибуток та двоє пухнастих улюбленців.
Одна проблема – не виходить їм народити спадкоємця. Що тільки вони не робили. Невже, їхнє найзаповітніше бажання не справдиться? Чи на Різдво та Новий рік трапляються дива?

Пам'ятаєте Лео? 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ферітасем
04.12.2022, 23:37:30

Вітаю з новинкою! Який малюк гарнесенький

Ольга Іваненко
05.12.2022, 00:01:33

Ферітасем, Дякую. Так, миленький

avatar
Валя Головатюк
04.12.2022, 17:10:39

Вітаю з новинкою. Успіху книзі, а вам натхнення. Мирного неба над головою

Ольга Іваненко
04.12.2022, 17:13:39

Валя Головатюк, Дякую!

Інші блоги
Як одна викладачка підняла тиск студенту
Сьогодні в аудиторії буде момент, який важко буде назвати “навчальним процесом”. 23- річний студент прийде напружений, ніби світ от-от вибухне. Після зустрічі з його батьком. Викладачка погляне — і вирішить “розслабити
Тал'варін у пастці ночі! Новий розділ чекає!
Приготуйтеся до занурення в новий, неймовірно напружений розділ! Перше Світло Ауріса згасає, поступаючись місцем кривавому сяйву Реона, і разом з ним над Тал'Варіном нависає нова, моторошна небезпека. Кай та його супутники
3 речі, про які я ніколи не напишу в своїй книзі
Вітаю! А що скажете ви? На тлі останніх подій це питання здалось мені вельми актуальним. Спочатку я хотіла відповісти, що ніколи не буду в своїх книгах писати про насилля над дітьми. Та потім згадала, чому заблокували мою
Партнер мого батька — завершення вже завтра!
Мої вітання!!! Запрошую до оновлення історії Каміли та Максима. ✨✨✨ Виходжу в коридор і завмираю. Моя дружина стоїть біля вікна у коридорі і щось комусь пише у телефоні. Відчуваю, як в тілі стає гаряче, розумію в мені
Як я прийшла на Букнет
Дівчата надихнули і мене написати свою маленьку я-історію, як письменниці. Я не пам'ятаю той момент, коли вирішила стати письменницею, що буду писати книги і т.д. Здається, що воно якось сталося плавно, прийшло поступово.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше