Ціна довіри

Сьогодні маю знижку на романтичний детектив "За стіною". Це історія про дівчину, яка виявилася надто довірливою та забагато пробачала, і така поведінка виявилася для неї фатальною.

 

Багато читачок писали мені, що впізнали в Лілії себе, та я й сама можу сказати те ж саме. Іноді ми впускаємо у свій дім чи в своє життя людей, які роблять нам боляче і не розкаюються в цьому. Можливо, це все відбувається з тією метою, аби ми засвоїли певний життєвий урок. Проте буду рада, якщо книга допоможе комусь не потрапити у схожу ситуацію. 

 

Людина, яка раз обманула, чи проявила агресію, чи зрадила, зробить це рано чи пізно знову. Ми можемо закривати очі на такі вчинки чи намагатися виправдати їх тяжким дитинством, складними життєвими обставинами, чи казати "такий він уже є, але я допоможу йому змінитися".

 

Але насправді цього не станеться, якщо людина сама не захоче змінити свої думки і погляди. Тому дивимося на життя реалістично, навіть якщо дуже не хочеться знімати рожеві окуляри))

 

Уривок для вас: 

 

Цього дня відвідувачів у конторі було негусто, а саме, нуль цілих, нуль десятих. Олесь, не поспішаючи, полив свої фіалки, протер від пилу  письмовий стіл, монітор комп'ютера і принтер, потім замислився над тим, чи не варто ще й вікна вимити. Однак потім вирішив, що вони ще недостатньо забруднилися.

З чистою совістю, що в кабінеті ідеальний порядок і він готовий до прийому відвідувачів, Олесь увімкнув комп'ютер і увійшов на свою сторінку у Фейсбук. Він щодня перевіряв електронну пошту, а також соцмережі в надії отримати заявки від бажаючих скористатися його послугами. Для цього прослухав безкоштовні курси з СММ-маркетингу, і тепер знав такі модні слова, як сторіс, охоплення та нетворкінг. У нього був навіть складений контент-план для приваблення потенційних клієнтів. Користуючись вільною хвилиною, вирішив виконати заплановане та нагадати своїм шестидесяти семи відстежувачам, що от він, такий собі Нечипоренко-Шерлок, існує, і готовий вирішити будь-яку їхню проблему.

Так, що тут у нього за планом? Понеділок, 9.00 — "Лайф стайл" (фото того, що ви зараз робите, сім'ї, хоббі тощо). Сім'ї у Олеся не було, тому цей пункт відпадав одразу. Щодо хоббі, то фото фіалок він уже запостив минулого понеділка. Лишалося "що ви зараз робите".

Олесь увімкнув камеру на смартфоні, підняв його і зробив селфі на фоні комп'ютера. Тоді подивився, що вийшло. Зі світлини на нього шкірився якийсь життєрадісний дурник, що не надто асоціювався з образом поважного слідчого, котрий ризикує життям, захищаючи інтереси своїх клієнтів. Він невдоволено похитав головою і видалив фото. Потім зробив заклопотане обличчя і втупився в монітор, а потім швидко навів на себе камеру.

Саме цієї миті над його дверима коротко брязкнув дзвіночок, що сповіщав про чийсь прихід. Олесь миттю сховав телефон і продовжував із зосередженим виглядом дивитися в комп'ютер.

Потім не поспішаючи перевів погляд на двері і приязно, але разом з тим старанно зберігаючи діловитість, усміхнувся.

— Доброго ранку! — привітався він із молодою дівчиною у червоному плащику, що несміливо топталася на порозі.  — Чим можу вам допомогти? 

— Добрий день!  — дівчина здавалася неабияк схвильованою, її пальці нервово стискали ремінець сумки, другою рукою вона раз по раз відкидала з обличчя неслухняне пасмо хвилястого русявого волосся. — Скажіть, будь ласка, це ви приватний детектив?

— Так, я, — Олесь поважно кивнув на грамоти та дипломи, які висіли на стіні над його письмовим столом. 

— О, це чудово, бо я просто не знаю, що мені робити…

— Давайте для початку ви присядете ось у це крісло, а потім розповісте по порядку, в чому полягає ваша проблема…

Дівчина слухняно кивнула і опустилася в крісло, продовжуючи міцно притискати до грудей свою сумочку.

— Розумієте, — вона поглянула на дипломи над його головою, — Олександре Петровичу, зі мною трапилася дуже дивна історія…

— Слухаю вас уважно, — Нечипоренко підсунув до себе блокнот та озброївся ручкою. Разом з тим він непомітно натиснув на кнопку диктофона, що лежав на столі, захований за підставку для канцелярського приладдя. Із власного досвіду він знав, що люди більше довіряють, коли їхню розповідь занотовують вручну, а до диктофонів часто ставляться з підозрою — бо раптом детектив запише на відвідувача якийсь компромат?

— У мене вдома коїться щось незрозуміле. Іноді зникають речі, а потім з'являються, але не там, де були раніше. Часто я чую чиїсь голоси або кроки. Або на стінах з'являються написи…

Олесь уважно все занотовував, водночас скоса поглядаючи на незнайомку. Вона не виглядала схожою на шизофренічку чи хвору на іншу психічну хворобу. Може, одна із тих, хто вірить у полтергейст та інші аномалії? Але чому тоді звернулась до приватного детектива, а не до котрогось із екстрасенсів, яких зараз розвелося видимо-невидимо?

— А у вас є якісь підозри щодо того, хто б міг робити вам такі капості? — поцікавився Олесь. — Можливо, існує людина, яка має доступ до вашого житла і бажає вам зла?

— Я б відповіла ствердно, проте ось уже три місяці, як цього чоловіка немає. Він загинув при трагічних обставинах…

 

Отже, запрошую почитати книгу "За стіною", якщо вона вас зацікавить, то є ще один роман про пригоди приватного детектива Олеся Нечипоренка, "Невтолима пристрасть", він безкоштовний.  А також у планах в автора третя книга))

X5r8Hb81frtKRaqxorXw95lDbTWqfbvgSZ2KTg82OPfcFJeksLfnM4za7Z3EgIJf4m7jXy9022gKAC_ysEBMUYJX4ZzfcZkGfXHELgbgNQdWVlfDt12oivcCtQS_0qSoobAkX369nWDmYeil_21WnFxjohIdBbNIV60rejydbnS9cHLW1YNkrfnL57Eoyw

 

Тому сподіваюся на підтримку любителів детективного жанру! 

 

А ще сьогодні знижка у моєї колеги :

 

Таня Толчин "Айк Лютий"

 

Англія, 9-те сторіччя. Суворий воїн Айк на прозвисько Лютий отримує від короля Еґберта титул графа та землі за військові заслуги. Позбавлений жалості щодо ворогів та зрадників, він не терпить непокірних.

Над королівством Вессекс нависла загроза чергового нападу данців-вікінгів, для яких Айк є одним із найзапекліших ворогів. Під час ворожого нападу на фортецю графа серед полонених данців опиняється дівчина на ім’я Ерна, якій Айк дарує життя, але намагається зломити її волю та знищити морально… Чи зуміє на тлі ворожнечі та лютої ненависті розквітнути справжнє, пристрасне кохання?

 

Гарного вам дня і менше відключень світла ( зараз у нас ще є інтернет, тож поспішу закинути блог, бо далі може не бути))

 

Підписуйтесь на мій профіль, щоб не пропустити новинок та акцій! 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ліна Алекс
08.11.2022, 18:35:02

Дякую за знижку!

Мар'яна Доля
08.11.2022, 18:57:27

Ліна Алекс, Дякую, що зазирнула))

avatar
Анна Харламова
08.11.2022, 18:33:02

Гарна та емоційна книга. Дуже дякую, люба!!!

Мар'яна Доля
08.11.2022, 18:33:39

Анна Харламова, Дякую :)

Дякую за знижку! Цікавий уривок!

Мар'яна Доля
08.11.2022, 13:02:25

Кристина Асецька, Щиро дякую, що зазирнула!

avatar
Юлія Міхаліна
08.11.2022, 11:51:37

Дякую за знижку! Уривок інтригує))

Мар'яна Доля
08.11.2022, 11:57:04

Юлія Міхаліна, Дякую! Це перша моя спроба в жанрі детективу))

Інші блоги
"Химера" чи "Фальшстарт" Що ж почитати?
Вітаю всіх поцінавувачів прекрасного! Сьогодні б хотілося відповісти на цікаве запитання, щоб краще почитати серед моїх книг, та чому саме цій історії можна надати перевагу! Цього разу хочу виділити свої дві
Хто має схожу проблему?
Всім привіт ,сьогодні хочу поділитися своєю проблемою,а можливо і запитати у вас поради . Нещодавно я розпочав писати книгу. Задумку якої я виношував досить довно. І ось на білий аркуш монітора мого ноутбука упали перші
Прода на Мідь та Золото
Тихої ночі, дорогі підписники )) І нехай усі погані "пташки" летять додому. Сьогодні вночі прода на "Мідь та Золото" Автор бажає вам солодких снів, та йде спати.
Дракон, якого ви ще не зустрічали
Владний, сильний, той, що хвилює дівоче серце - про такого я сама читаю зараз в романі "Дракон не пара сирітці" Лади Астри. А що ж, в Солодкому королівстві обійдеться без дракона? Та бути такого не може!
"Козацька балада" наповнюється ріднею!
Вітаю дорогі мої! Всі хто підтримує мене та чекає наступної розповіді про моїх рідненьких. Дякую за ваші щирі відгуки, вони дуже надихають! Наразі розповіла вам усім, що у Поліни (моєї бабусі) величезна радість! Вона дізналася,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше