Нарешті! Тепер є міра!

Вітаю!
ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ

Я гадаю, що усі тут знають цю людину Андрей Романенко (Black Silver)

Вже не знаю, як Ви, а я знаю пана Андрія як людину, що дуже серйозно (інколи навіть занадто) підходить до... Та до усього! Що блоги, що книги - там завжди усе роз'яснено так, що комар носу не підточе. 

І от сьогодні я, точніше не я, а Леді замку Саммерфелл отримала свою другу рекомендацію!

І я гадаю, що думці пана Андрія можно довіряти. Бо, якщо чесно, я сам не дуже розумів, як оцінити той же рівень жорстокості. Розумієте, після того ж Doom та Doom Eternal, після Берсерка, після Ельфійської пісні (не дивіться, це тільки звучить приємно), границя між "ой, ну це жорстоко і неприпустимо" і "та нормально, зараз щось поїм под таке кіно" стирається. І, звичайно, що перемагає друга - більш сильніша думка. А тому-то і складно сказати, наскільки "важка" ця книга. 

Особливо мені, бо я ще намагаюсь піклуватись про стан читача. А не просто: "На, *хтьфу* книгою і вперед, читай, друже!"

Тому от, хто довіряє думці пана Андрія - тепер може свідомо оцінити, чи потрібно це йому.

Зрештою, це буде справедливо, бо якщо б радив я - було б не те, адже я "зацікавлена сторона" все ж таки...

Ах так, як і вказав пан Андрій, книга стає ліпшою по ходу розвитку (бо я також не дерев'яний і розвиваюся *принаймні я намагаюся*). А у циклі книг 5. Тому той же Мідний Бик буде на дві голови вище та ліпше з боку усього аніж Чорна Сокира

Хоча я все одно впевнений, що загальна історія (з 5 книг) - 100% позитивна

На цьому у мене поки що усе.

Дякую, пане Андрій, за Вашу рекомендацію та допомогу!

Усім бажаю гарного вечора!