Одра. Власниця папуги-п’янчужки, химерного будиночка й трояндового куща, який змінює колір відповідно пори року та росте на... Ні, право розповісти про це я лишу Мелісі.

— Завше цікавило, що в цій шафі. Може, вона там тварюку якусь тримає? Чи свого чоловіка? Він же зник за таємничих обставин, так?

Саме перед весіллям Одри з Анрі Калеб припхався до мене вперше з таким гидезним прокляттям, що згадувати про нього не хочеться.

— Та немає його там, — закотила я очі. І знов зівнула.

Не так вже й довго моя кузина була дружиною того шанованого й привабливого француза. Ох, Одро… До речі, мені ніколи не спадало на думку закрутити із ним поза Одровою спиною, хоча він неодноразово відпускав мені такі натяки й компліменти, що не зашарітися було складно.

— Ти не можеш цього знати. Чи можеш? — Калеб покосився на мене з-за плеча.

— Усім відомо, що троянди найпишніше квітнуть на мертвяках, — після короткої мовчанки здалася я.

 Черговий розділ святкових пригод Калеба й Меліси вже чекає на вас!

ПЕРСТЕНЬ ГУДІНІ — для швидкого переміщення до помешкання Одри