Додано
31.10.22 19:10:09
А ви вживаєтесь у роль своїх персонажів?
Писала чергову главу до Володара Стрибор'я - "Життя без неї", й зрозуміла, яким чином актори у фільмах примудряються щиро плакати там, де це потрібно. Так вжилася у свою книжку, що сама сльозами вмивалась, поки скло героям товкла. Реально починаєш відчувати те, про що пишеш! Інколи лякає: чи не з'їжджає трохи дах? Або - не трохи... В когось таке буває?
І візуал, щоправда, до вже минулої глави "Прокляття":
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧасом і вживатись не треба, намагаєшся просто вийти з цієї ролі, в якій живеш і героям даєш частину... Але так, доводиться і вживатись, читаючи діалог двох осіб і пропускати через себе їх емоції та дії... Іноді здається, що син якось так мене бачить.)
Анні Ксандр, Цікаво: звідки ми ці історії беремо? Досі не зрозумію, як в голові все це народжується)
Яка цікава тема! Вживаюсь, що капець. Причому на найбільш емоційно-болючих розділах. І ридала, і колошматило колись, і серденько щемило. Потім ходиш, як не в собі деякий час. Але я дуже люблю ці емоції під час написання, тоді я точно знаю, що вклала все, що могла) Ну і герої в таких випадках самі ведуть і історія, дійсно, живіша виходить))
Юлія Міхаліна, Тоді не так страшно: не я одна)))
Мені здається і треба вживатися, бо інакше як правильно передати їхні емоції, правильно прописати почуття. Так вона виходять не пластмасові, а живі і колоритні)
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую!!!
Ні. Намагаюся цього не робити. Якщо маю гарного прототипа, то від другої особи ставлю цього персонажа у різні ситуації і вішаю йому будь яку реакцію. А далі відчуваю, чи ральною здається його реакція, чи так вчинити цей прототип ніколи б не зміг. Тоді, коли потрібно буде звернути йому шию, відверто зможу перед ним вибачитися: "Нічого особистого" :))))
Олександр Бовкун, Практичний підхід. У кожного свій. Хтось більш емоційний, а хтось зосереджується на ситуаціях, в котрі занурює персонажа. І те, й інше має свою цінність))
Думаю, всі вживаються в роль своїх персонажів так чи інакше. Письменники - це універсальні актори)) А ще художники, архітектори, біологи, психологи ... Цікавим було б дослідити вплив персонажів на автора))
Крутий візуал!
Лариса Бондарчук, Дякую! Та інколи не зрозумієш, хто на кого впливає: чи автор на персонажа, чи той на нього. Хоча, це ж ми їх створюємо і вони - частка нас))
Вживаюся))
Наталка Черешня, ;)))
Оооо, знайомий прикол :D Насправді, обожнюю цю синхронізацію з героями, бо сцени тоді виходять більш живі.
Арт, як завжди, вище усіляких похвал ❤
Вірджинія Хоуп, Та вже було)) Тепер розгрібаю))
Коли пишу також переймаюсь емоціями персонажів, але не навпаки:)
Лара Роса, Ахахаха, мені подобаються ці слова. І зовсім не через персонажів «вбивці-маніяки», а ті, яким ми влаштовуємо перешкоди:))
Крутий візуал)) Скоріше вони в мене вживаються))
Юлія Богута, Дякую! Емоції?)
Так, поки не пройду через всі почуття персонажа - не можу писати. Іноді тяжко від цього, зате потім дуже емоційно виходить.
Сакуура, Книжка без емоцій - не книжка)
Ой, у мене в голові цілі вистави, головне встигнути записати, поки настрій і відчуття. Бо коли без них, настільки легко не пишеться, треба думати, згадувати, що ж тут було повинно бути.
Тетяна Гуркало, Я колись посеред ночі вірш підскакувала записати))
Так вживаюсь. І тому інколи навіть не починаю якусь роботу, тому що занадто важко жити тими емоціями та переживаннями.
Соломія Петрущак, Особливо в наш час)
не кажи, сама іноді настільки заряджаюся, що чумна потім) тому в усіх книгах хеппі енди)
Лоре Лея, Абсолютно згодна!))
Зараз я працюю над однією книгою, де настільки вживаюся в ролі головних героїв, що буквально мозок-письменника виключається і герої в моїй голові просто починають жити своїм життям, а сама неначе той механізм просто все записую)))
Лара Роса, О так)))
Так простіше писати)
Богдана Малкіна, Дякую!))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати