Анонс до "Володаря Стрибор'я"

В якій книзі без проблем? Якби не вони, то й книжок, мабуть, не було. Хоча, хто знає, які цікавості тоді подобались би книголюбам?

Ну, от Лєра собі проблем на голову зібрала просто повний страйк. І Колвіну, звісно. Кожний їх розгрібає по-своєму. От він і розгріб... так, як вважав за найкраще, бодай для одного з них. Сьогодні ввечері взнаємо - як. Тож, запрошую до Володаря Стрибор'я

Уривок:

– Ігоре Дмитровичу?

Чоловік увійшов до її палати, підтяг стільця до ліжка й присів поруч:

– Як ви почуваєтесь, Валеріє?

Що я мала відповісти, коли лише друга доба, як я вийшла з коми – зі слів лікаря Дубовської.

– Мабуть, добре, – знизала плечима.

Я ковзнула поглядом по руках професора: вони були у рукавицях. Літом?! Дивно. Він помітив мій подив і якось сумно, я б сказала – сутужно, посміхнувся:

– Вимушена необхідність.

Щось ворухнулось зсередини чимось болючим до сліз, й сама не розуміла: чому? У серці шкреблося пазурами, наче його розідрати хто намірився!

– Вас було поранено? У тому бою?

Очі Колвіна потьмяніли, він хитнув головою:

– Ні, – здавалось, що слова даються йому понад силу, – не мене. Це – інше. Мій обов’язок.

Моє обличчя, мабуть, досить красномовно демонструвало те, що роїлось в моїй голові, оскільки професор одразу ж продовжив:

– Я розумію, скільки у вас питань, і спробую задовольнити всі, коли вас випишуть. Обговоримо і ваше майбутнє, – він втупився в мене так, наче кожну рису вивчав. – Ви ж розумієте, що не можете повернутись у ваш світ? Це небезпечно для вас, та це не означає, що ваше життя зруйновано. Ви зможете продовжити навчання в столичному університеті Лукомор’я. Про це я вже домовився.

Щось в його інтонаціях мене напружувало: не було жодного натяку на фірмові Колвінські сталеві нотки. Це так його моє поранення налякало?!

– Ви й там викладаєте?

– Ні. Але зв’язки в мене є. Вас приймуть на другий курс «Алхімії та артефакторики». Дисципліни першого будете вивчати паралельно й здасте екстерном. Певен, ви цілком спроможні це зробити. До четвертого курсу визначитеся, що саме вам більше до вподоби й оберете, оскільки з п’ятого курсу у вас буде один основний і один другорядний напрямок.

 

Хто не читав першу книгу - її можна знайти ТУТ

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анні Ксандр
30.10.2022, 19:25:12

Прям люблю арти з Колвіном)))

avatar
Юлія Богута
30.10.2022, 15:31:17

Крутий арт, дякую)

Лара Роса
30.10.2022, 15:46:50

Юлія Богута, ❤️❤️❤️

avatar
Аліна Скінтей
30.10.2022, 11:02:16

Погоджуюсь з коментарем вище, без проблем не цікаво✨

Показати 3 відповіді
Лара Роса
30.10.2022, 13:43:01

Skintey Alina, Без декотрих проблем точно можна було б прожити))

avatar
Вірджинія Хоуп
30.10.2022, 12:38:45

Я доберуся до цієї книги :D А поки не добралась, пускатиму слюні на Бена та твої шедевральні арти

Лара Роса
30.10.2022, 12:50:05

Вірджинія Хоуп, Дякую! Барнс - дивовижний!))

avatar
Юлія Міхаліна
30.10.2022, 10:57:00

От з одного боку хочеться сказати: Лароо, що ж ти робиш з героями?)) Але з іншого, дійсно, без проблем же не цікаво))

Показати 5 відповідей
Лара Роса
30.10.2022, 11:40:22

Юлія Міхаліна, Отож! Жалію підшлункову залозу))) Солодощі строго дозовано!

avatar
Наталка Черешня
30.10.2022, 11:05:50

Дякую))

Лара Роса
30.10.2022, 11:07:14

Наталка Черешня, ❤️❤️❤️

avatar
Лоре Лея
30.10.2022, 11:02:02

так з купою проблем ти ще більше закохуєшся у героїв))) твої світи неймовірні, Ларо)

Лара Роса
30.10.2022, 11:04:22

Лоре Лея, Дякую, Ліля!

Інші блоги
Фінальний вибух
Кішечка Коли я починала писати цю книжку, то десь у туманному майбутньому вимальовувалося зовсім інше закінчення. Але ми письменник народ вразливий, легко надихаємося будь-чим. Іноді воно дуже неочікуване. Увага!
Трохи котячої магії удачі ☘️
☘️ Святого Патрика святкують всі — навіть чорні коти! ⠀ Сьогодні чорний пухнастик у зеленому капелюсі не просто стильний — він офіційно приносить удачу! ฅ^._.^ฅ ⠀ ⭐ Замість підкови — золота
Травма фізична і психологічна
(Норман до травми) “— Невихована тварюко! — Рявкнув граф, кидаючи поводи Томасу й зістрибуючи з коня. Він підійшов близько до сина й подивився на затихлого хлопчика. — Пробач, татусю, пробач, пробач…
♡ Файвел
Вітаю, друзі! Віддаю вам передостанній розділ слеш-роману «Файвел» і нагадую, що ця історія стартувала в рамках флешмобу «Різнобарвне кохання» від Чарівної Мрії. Цитаза з Розділ 16. Файвел Бувай, мій
Нова обкладинка для "Монстри не питають"
Я вирішила змінити обкладинку науково-фантастичної книги "Монстри не питають" Книга вже завершена і повний текст безкоштовно доступний за посиланням. Книга бере участь у конкурсі фантастики Код всесвіту &n
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше