Сьогодні вийшла перша з двох частин епілогу.

Хто відкладав/забув/чекав слушного моменту пірнути в романтичну історію, саме час.

Бо вже за пару днів роман буде приховано з сайту (через деякі технічні особливості). Це означає, що доступ до нього матимуть лише ті, хто встигне оформити підписку.

Встигайте!

Шматочок вам з солодкого епілогу:

– Добре, що в нас вже немає такої проблеми, – чую, але не розумію, до чого це…

– Що?

– Час… на зізнання. У нас його тепер… вдосталь, – змішує слова з пронизливими опіками моєї шкіри.

Його пальці повільно ковзають моєю шкірою.

Це так чутливо!

Мене проймає до кісток, і дихання збивається. Втрачаю суть розмови і слідкую внутрішнім зором за кожним доторком. Табуни мурашок повторюють теплі візерунки моїх улюблених пальців. Здається, між нами проскакують жаринки та іскорки.

Його цілунки такі ніжні, майже невагомі, але я все одно вигинаюсь та палаю під ними.

Цікаво, така реакція колись припиниться? Загадую бажання, щоб це тривало довіку. А мої бажання справджуються – перевірено!»

© Поліна Креп "Роз/чарування"

Велика вдячність всім, хто читав, ставив зірочки та підтримував коментарями.

Ви моя найкраща муза. ♡♡♡