Вітаю, мої любі! Вчора я завершила своє конкурсне оповідання "Ярчук для відьми", тому гостинно запрошую в гості. Скажу чесно, що так захопилась історією, що змушена була декілька разів переписувати кінцівку, щоб вкластись у потрібну кількість знаків.Ми ще обов'язково зустрінемось із персонажами цієї історії на сторінках іншої моєї книги, тому кому буде цікаво дізнатись про них більше, підписуйтесь на мою сторінку, щоб не пропустити новинку. Також запрошую вас в мої соцмережі, посилання на які ви знайдете в профілі автора.

Анотація до твору:

 В українських повір’ях часто згадується пес із вовчими іклами, який народжений для боротьби і захисту людей від нечисті. В народі таких містичних мисливців називали ярчуками й наділяли їх неймовірною силою. Ці містичні собаки ненавиділи відьом, котрі завжди жили поміж нас й тому останні намагались не допустити їх народження, знищуючи ще цуценятами.
Та інколи, стається те, що може змінити звичний хід речей й змусити нас повірити у, здавалось би, неможливе.
Мої предки протягом дев’яти поколінь намагались виростити такого захисника й, зрештою, їм це вдалось. І все б нічого, якби цьому ярчукові не судилося захищати відьму. І цією відьмою, за прикрим збігом обставин, виявилась я.

 Книга тут

Картинка клікабельна.