Доброго і мирного всім дня!

Вирішила взяти участь у конкурсі. Вперше написала щось містичне, але не без кохання . Прошу Вашої правдивої оцінки!

Уривок:

Я стояла з вінком на голові, коли його загрібали у сиру і моторошну землю. Коли клали квіти на свіжу могилу, коли рідні присипали руками грудочки землі. Це не Андрія туди поклали, а моє серце. Його безжально загрібали, щоб не мало змоги битись під важкою землею. Мама тримала мене під руку, щоб я не звалилась до нього у яму, а я лише цього і хотіла. Коханий більше не бачив цей світ, не дихав повітрям і не мріяв про майбутнє. А я бачила, дихала, відчувала і ненавиділа себе за це…

https://booknet.com/book/408333

З повагою:

Мирослава Білич!