Результати вересня

З певним запізненням, але ж варто нарешті підбити певні підсумки.

Вересень на своєму початку був сповнений надій, планів та сподівань, які дуже хотілось втілити.

І в письменництві, і в житті я притримуюсь стратегії «архітекторів». Мені дуже подобається планувати, ставити чіткі цілі (чіткі, вимірювані, досяжні, кінечні) і будувати щось типу покрокової тактики їх досягнення. Звісно, ідеальної дисциплінованості годі й чекати, та і я час від часу стаю людиною настрою та непередбачуваної довбанутості (або Майстром Прокрастинації), але за часи фрілансерства я вже ніби привчилась засаджувати себе за роботу в будь-якому настрої та стані, та вміло користуватись інструментами типу тайм-менеджменту та стимуляційних дедлайнів. Тож деякі надії та сподівання все ж були.

Отже, мій план був доволі чітким.

1. Канал в телеграмі. Планувалось вести його щодня, в ідеалі – використовуючи продуману рубрикацію та окреслену тематичність. Я вже була адміном в тематичному публіку, тому все це для мене не нове (і час публікації постів певного змісту, і проміжки між постами, і спрощений таргетинг, тощо), хоча майстром назвати себе точно не можу.
2. Інстаграм. Щоденна викладка у звичному мені режимі.
3. Блог. Публікації кожні п’ять днів (з готовим списком тем та можливих ідей).
4. Ютуб. Як мінімум зайнятись оформленням та/або випустити перший відос, наприклад, начитки прологу «Відьми».
5. Письменництво.
6. Малювання. Арти по «Відьмі», робота над створенням власного стилю малювання, обкладинка, лого, тощо.
7. Редактура та вичитка «Відьми».
8. Фан-віки та схожі за принципом сайти для систематизації інформації по твору та його сеттінгу. В день-два по одному посту, навіть маленькому.
9. Ну і поточні справи, типу там які-небудь активності, конкурсів, надіслання роману у видавництва й все інше в тому ж дусі.

Може здаватись, що це прям план максимум, але ніт. Я знаю власний темп, свої загони, свою схильність до прокрастинації та перфекціонізму, вмію в тайм-менеджмент та самопримус, тож…

Тож хтось-таки зовсім провтикав той факт, що на дворі війна, життя разюче змінилось (в тому числі особисто моє), сильно підкосили психіка та фізика. Недосип, постійний стрес, сра@#a p@#@сня, а потім ще запалення легень, бо чом би й ніт. Отже, по факту, можу сказати лише, що:

А) плани пішли по тризді;

Б) з’явились декілька неврахованих суттєвих факторів, які повністю змінили ситуацію;

В) хтось має в рефлексію та корегування власних планів.

Окремо варто відмітити, що так, я не ходжу на роботу, працюю з дому. Десь півтори роки я пишу на платформу мобільної читанки, для якої писала під офіційний контракт з виплатами, але зараз ця платформа стала найбільшим підгажувальником планів з переліку вже означених вище. Про це я напишу ще окремо, і пост буде довгим, але якщо коротко – вони докинули мені термінової роботи, яка не буде оплачуватись якось окремо і взагалі проблемна.

Тоооож… Виправдання маємо. А окрім того маємо наступні результати:

1. Телеграм-канал ведеться щоденно, але не більше 3-4 постів в кращому випадку. Бувають дні, коли прям накидую, але то скоріше винятки. З іншої сторони тут можу сформулювати декілька плюсів. Наприклад те, що я починаю розуміти, що саме хочу від цього каналу і який контент (в якій формі) там має бути. Це важливо, бо дуже відрізняє від просто буття адміном (одним з) тематичної спільноти, не підв’язаної до якоїсь конкретної особистості.
2. Інста. Що було те і залишилось.
3. Блог… Кхе-кхе… Ну, я виправлюсь. І знову ж таки, я почала, і вже потрохи розумію, що і як робити далі.
4. Ютуб. Що ж, він існує, але якось окремо й далеко від мене.
5. Письменництво. Не розписувала як раз тому, що та сама платформа-читанка. Якщо дуже коротко – станом на сьогодні, 05.10, мені залишилось написати 77 тисяч слів (не символів) – до 15.10. Так. Це вже «залишилось», спочатку було значно більше. Відстріляюсь з цим, і тоді вже зможу повернутись до «Відьми»
6. Малювання. Охохох. Артів по «Відьмі» можна не чекати, все, що взагалі по ній було зроблено, описано в постах Блогу. Діло застопорилось. Арти не до відьми теж не тогось. Хотіла з 01.10 почати свій #жахмісяць або  #гортобер, але здулась. Задумка причому офігезна, тож є сподівання, що візьму себе в руці і «надуюсь» так само, як «здулась».
7. Редактура та вичитка «Відьми» - ну… пролог. Я вичитала і відредагувала пролог, спочатку просто глазоньками, а потім через сайти типу «ДНК нації» та інші. Неочікувано знайшла те, що до того зовсім в очі не кидалось. Пролог за весь місяць то, звісно, не результат, але й не повний нуль.
8. Фан-вікі… ахахахаха НІТ.
9. Ну з поточних справ у мене лише БІГОМ ПИСАТИ НА ПЛАТФОРМУ й той самий вже згаданий #жахмісяць. Про обидва пункти є сенс формувати окремі пости, тож… буде.

Я не знаю, чи буде хтось взагалі це читати, але, як мінімум, цей самозвіт став дуже корисним для мене. А ще, сподіваюсь, він таки принесе користь комусь, хто йде приблизно тим же шляхом, що і я.

Порада від людини, що просрала більше, аніж виконала: враховуйте те, що світ навколо й ви самі змінились. Вивчайте себе наново, не орієнтуйтесь на минулі показники продуктивності, швидкості писання та інші важливі критерії, які можуть вплинути на побудування та виконання ваших планів. Навіть якщо ви знаходитесь здалеку від бойових дій і у вас все більш-менш спокійно та мирно, війна все одно так чи інакше на вас впливає. Через знайомих та рідних, за яких хвилюєтесь, через новини, через стрес (який може навіть не усвідомлюватись в чистому його вигляді), через тону обставин, які можуть свідомістю навіть не фіксуватись, але все одно впливати на вас та ваше оточення. Приміть той факт, що і життя, і світ навколо, і ви самі змінились, і просто враховуйте це на майбутнє.

Ви круті і у вас точно все вийде! Це прям точно я вам кажу.