Трішки погомонімо про книгу, настрій та натхнення

Вітаннячка моїм котикам ฅ • ω • ฅ

Сьогодні блог мав починатися не так, тому що настрій у мене зовсім інший. Емоційним гойдалкам, привіт. І планувала я писати тут зовсім інше, але передумала. Точно так же й із новим розділом, не має бажання завтра сідати за нього.

Можливо, на мене вплинуло багато подій, хоча я намагаюся відгородити себе від новин, але інколи це складно. Ріднесеньке Запоріжжя тримайся. Але також є гарні новини, думаю, вже кожен знає. Можу побажати, лише одне, нехай кожен захисник повернеться додому.

Тепер щодо книги. Продовження вже вийшло на сайті, хоча й запізненням. А все через те, що я трішки забулася, потім довелося вставати о 01:45, щоб викласти. Честно кажучи, писала я досить довго цей розділ 17. Спочатку я не могла зрозуміти, з якої сторони до нього підкрастися, потім у якийсь момент мені, здавалося, що це повна дурня. Наче почало подобатись, а далі знову якісь нісенітниці написала. І так щоразу, як тільки-но я сідала за цей розділ.

Не розумію, або глава досить різнобічна (вона така і є), або в якийсь момент я встигла вигоріти. Розділ сам по собі за об’ємом величенький, до того ж об’єднує багато подій. Усі вони насичені й емоційні, у деяких моментах, навіть достатньо. Можливо, через повну емоційну віддачу мені потрібно більше часу на відновлення. Враховуючи, що наступний розділ за емоційністю так точно буде важкий. Потрібно навчитися розподіляти все рівномірно.

Тепер мені цікаво, я ж не одна така, що емоційно віддається з повна над кожною главою?

До того ж останнім часом я планую трішки перетворити свій інстаграм на книжковий блог. На це також потрібен час та ідеї, тому я в процесі. Однак сьогодні в мене день відпочинку.

Також хочу роз’яснити дещо з книги. Ангели та демони, що є центральною лінією, не мають ніякого відношення до релігії!!! Це виключно вигадані істоти автором, що оселилися в моїй голові. Усі персонажі є фентезійними героями. Серафим Нерейський, через нього багато, хто вирішив, що я слідую за вищим ангельскім чином і так далі. Ні! Цей персонаж отримав своє ім’я з іншої причини. Ім’я Серафим походить від давньоєврейського слова «сараф» (שׂרפים) і в перекладі звучить як «палаючий», «вогненний», «змієподібна блискавка». А Нерейський утворено от «Нерей», що означає ватажок військ. До того ж цей персонаж не розгорнутий на 360 градусів, адже я планую розкрити його в іншій книзі.

Щодо згадування імені Олександр, яке є повним ім’ям головного героя.

І яке багатьох збиває з пантелику. Адже на фоні інших імен вибивається.

До того ж повне ім’я згадується, лише раз, в інших розділах його не має. Воно було обрано не просто так. Адже з грец. Αλέξανδρος, «захисник людей», що є посиланням до його головної мети. Алексом же його всі називають, бо так комфортніше.

Теж і стосується інших персонажів, їх імена означають зовсім інше.

Пуртанхан взагалі вигаданий із нуля. Хоча є співпадіння з Асмодіаном та герцогом Агаресом, але тільки в іменах, усе інше вигадане.

Наче про все повідомила. А тепер рада бачити вас у новій главі 17. Одержимий душами.