Вас колись стібали інші автори?

Автор: Олена Блашкун / Додано: 09.09.22, 10:34:01

Боже, як же я хотіла написати цей блог пізніше, щоб, не дай боже, не злякати Рому Аріведерчі та Лео Нура. Ось вже кілька місяців (здається так), ці хлопці роблять моє життя сонячним, яскравим та неперевершеним! Я кайфую щоразу, коли заходжу на сторінку "По той бік сонця". А знаєте чому?

БО ЦІ ДВОЄ МЕНЕ БЕЗБОЖНО СТІБУТЬ!!!!

Хлопці, тільки не зупиняйтесь, це реально круто)))

Хоча, певно, варто почати з передісторії...

Колись давно мені наснився сон, який і став першою сценою у книзі. Я прокинулася з чітким усвідомленням - я маю. про це написати. Тільки от проблема була в тому, де я, і де посапокаліпсис - ми не те що на різних полюсах - ми на протилежних кінцях галактики. Далі від мене тільки космічна фантастика. Але муз категорично топнув ніжкою й сказав - треба писати. То ж вибору мені не лишили. 

Було страшно, але я вважала, що впоралася - одночасно ніжна й жорстока історія про світ майбутнього, де слухняня й тиха дівчина Аміна заради порятунку батька йде проти системи та піддає себе смертельній небезпеці. Мисливець Джеймс спочатку не бачить в ній нічого особливого, але потім змушений все ж краще придивитися до своєї нової рабині, та, звісно, закохується в неї (ну я ж дівчинка, інакше й бути не могло). 

У цій книзі ідеально все - характери героїв, зрада та реакція "неванільного" хлопчика, та навіть технічні аспекти майбутньої системи автомобілів (ох, як я катувала чоловіка тими питаннями...). Скільки в мене було страждань, коли прочитала десь про майбутнє світу, якщо все станеться так, як я написала, і стало зрозуміло - все буде не так. Втішало одне - перевірити реальність суджень ми зараз не в змозі. 

Але проблема була в тому, що я писала це з огляду на власні думки й розуміння. Для мене все було ок, як і для більшості читачок, але... Ми бачили гарну історію на цікавій сцені з незвичними декораціями. А ці двоє жевжиків (так, хлопці, то я про вас) кожної проди писали мені та-а-а-акі іронічні перли, що то капець. Інколи вони були дуже корисними (дякую, врахувала всі зауваження), інколи я доводила правильність своєї думки й пояснювала те, що було незрозуміло з тексту, але здебільшого відверто ржала. 

Мої любі колеги-хлопці змусили мене геть по-іншому на все поглянути, і неможливо було сприймати серйозно те, про що писала раніше. Здавалося, я читаю дві різні книги - ту, що написала я, і ту, що читають вони. 

Ще кілька років тому я б зробила щось з цього:

- начхала б на їхню думку "бо вони нічого не розуміють"

- образилася б і закинула публікацію

- продовжила писання, сумніваючись у кожному слові

Але, на щастя, це сталося лише зараз, і показало, що досвід, самоіронія та можливість почути думку інших - крута штука. Та й всі ми різні - я не читатиму сюр, а хтось в захваті від нього. Та й, як не крути - чоловіки та жінки часто очікують від книг різного, і сприймають все інакше. 

Тепер же я стала іншою й радію тому, що хлопці не ховаються, і сприймаю це як своєрідну підтримку (і не лише тому, що своїми коментарями вони "піднімають" книгу). Вони читають і, можливо інколи офігіваючи від кожного слова, заливаються валеріанкою. Але вони кажуть свою думку, і це круто. Дійсно круто! 

 

"Солдати, які не вміють битися? Л - логіка"

(фото не є пропагандою цигарок та куріння)

Одним словом, хочу сказати головне - не бійтеся критики, постібатися з себе та не будьте наївними - ми не настільки геніальні, як вважаємо, коли завершуємо першу книгу. Але ми вчимося, розвиваємося і готові враховувати власні помилки.

До речі, саме тому я й взялася за "Пампушку для боса". Мені цікава книга та її герої, але головне - я хочу показати, наскільки дурними інколи бувають шаблони, які тикають усюди...) Це стьобна книжка, то ж не варто забувати про це)))

 

 

 

 

 

11 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти
avatar
Сакуура
09.09.2022, 22:43:09

Знайомо, бувають такі люди яким подобаєтьс когось принизити. Треба просто не звертати уваги якщо критика не конструктивна)

Олена Блашкун
10.09.2022, 00:03:46

Сакуура, Ой, ні, блог ні в якому разі не про це! Хлопці не принижують!

avatar
Рома Аріведерчі
09.09.2022, 22:58:08

Аффтар, пеши ще))) Ну я взагалі майже все твоє читаю. Але насправді постібатися хотілося лише раз - коли офіцер делікатно нагадав полоненим, що їм треба повернутись до роботи. У мене моментально виникло в уяві біля десятка делікатних військових фраз-нагадувань )

Рома Аріведерчі
09.09.2022, 23:47:00

Олена Блашкун, )))

avatar
Кейтрін Шкроб
09.09.2022, 23:06:06

А я колись, поекспериментувавши, зрозуміла, що не варто з себе витискати щось чужорідне, бо в результаті виходить маячня. Ну от ніяк мені не заходять горори та деякі піджанри фантастики. Як б не намагалася творити щось таке - критики розносили цілком і повністю. Не читаю таку літературу та й писати не можу - це ж навіть логічно. Тепер пишу тільки те, що мені дійсно близьке. І знаєте, така література й іншим подобається, відчуваю себе на своєму місці. Більше не хочеться експериментів (принаймні поки).

Олена Блашкун
09.09.2022, 23:43:14

Кейтрін Шкроб, Я горіла тією історією, тому й писала) просто самій було дивно це)

avatar
Лео Нур
09.09.2022, 20:18:39

Я чого це нас мало налякати? За Рому не скажу, але я така людина , хлібом не годуй , дай тільки над кимось постьобатися)))

Олена Блашкун
09.09.2022, 22:35:58

Лео Нур, =)))

Побігла читати коментарі до книги :) Після такого блогу, книгу без уваги неможливо залишити.

Олена Блашкун
09.09.2022, 14:20:39

Кристина Асецька, Звісно, біжіть! Хлопці старалися) Та може й книга зацікавить)

avatar
Єва Ромік
09.09.2022, 13:13:43

Зацікавили. Взяла в бібліотеку.

Олена Блашкун
09.09.2022, 13:18:47

Єва Ромік, Дякую) дуже приємно)

avatar
Єва Райн
09.09.2022, 12:56:53

Такк, ну тепер доведеться йти читати "По той бік сонця" і головне, коментарі до неї))

Олена Блашкун
09.09.2022, 13:18:38

Єва Райн, Вже чекаю)

avatar
Лоре Лея
09.09.2022, 12:47:22

так, дуже прикольно виходить, що саме такі стьобщики допомагають триматися в тонусі) так і читають же, критикують, але читають - це справді важливо та круто)

Олена Блашкун
09.09.2022, 12:52:34

Лоре Лея, Так)))) Це не аби яка підтримка)

avatar
Буяна Іррай
09.09.2022, 12:50:48

Прикольний блог. І так, не всі автори з такою легкістю сприймають подібні коментарі. Але ви абсолютно праві, то треба вміти, знаходити гумор, вчитися та вдосконалюватися.)

Олена Блашкун
09.09.2022, 12:52:15

Буяна Іррай, Це прийде з часом))) Та й Лео з Ромою - дуже гарні вчителі в цьому)

avatar
Ліка Радош
09.09.2022, 11:01:23

Повеселились же ви)

Олена Блашкун
09.09.2022, 11:04:33

Ліка Радош, Нє.....книга ще в процесі, то ж, сподіваюся, вони не зупиняться на цьому)))

avatar
Ганна Тодорів
09.09.2022, 10:45:10

Круто, що Ви почали писати "саме зараз", бо багато авторів на коментарі огризаються (якщо вони їм не подобаються), або взагалі видаляють їх. А сприйняти з гумором іншу думку чи, навіть, критику - це суперова риса!

Олена Блашкун
09.09.2022, 10:47:53

Ганна Тодорів, В мене така натура, що спробувала б стишити чи перевести все в жарт, але насправді десь в душі б було неприємно. Але зараз... це зовсім інша річ. Можливо тут зіграв роль мій досвід, хоча. впевнена, що 80% саме такої реакції - самі хлопці, їхня подача та відгук. вони неперевершені!