Привіт, дорогі друзі та читачі!
Чи пам’ятаєте ви, з чого почалась війна Росії проти України? Я не про сотні років ворожнечі, десятки воєн і сотні боїв. Я про новий виток цього протистояння демократії з тоталітаризмом. Влада північного сусіда не змогла стерпіти ляпаса від нашого суспільства, не змогла змиритись з тим, що звичайний народ зумів протистояти, ба навіть, зломити машину у якої були підвладні усі важелі, які б могли б придушити протести. Але московському царьку ніяк в голову не могло влізти, що народ нашої країни це не стадо овець, якими можна крутити направо і наліво, як заманеться. То ж довелось ломити всю державу. Вкинути в хаос. Економічний, політичний, фізичний. Але й тут ми вистояли. Не без проблем, не без помилок, не без втрат і страждань. Та ми зберегли нашу державу. Ціною тисяч життів і зламаних доль.
А ворог і не думав зупинятись. І прийшов знову. Ще з більшою ненавистю, ще з більшими силами. Та знову не так сталося, як гадалося. Так, ми не без надзусиль зуміли зупинити орду. Війна триває. Нажаль триватиме ще довго. А потім десятиліття, покоління ненависті. Адже, ані ми, ані наші діти не забудуть їм цього. І це буде правильно, це буде найкращим рішенням. Тому що одного разу ми уже забули. Нам стерли пам'ять. Про окупацію нашої УНР, про поневолення і вбивства сотень тисяч незгідних, про мільйони заморених голодом у 1932-33 рр, про безліч закатованих у підвалах, вивезиних на Сибір під час і після другої світової війни, про замордованих шестидесятників і дисидентів. Забули про нівечення, приниження і насмішки над нашою мовою та культурою.
Цього разу ми не можемо цього допустити. В іншому випадку на наступній війні будуть гинути уже наші діти і внуки, яким доведеться взяти у руки зброю.
Ми усі переживаємо непрості часи у ці буремні роки. От і в моєму новому творі розповідається про кохання, яке спалахнуло в полум’ї подій на Майдані. А, як воно розгорялось і, які перепони йому довелось долати, Ви дізнаєтесь в книзі «Жити».
Новий розділ уже зовсім скоро.
https://booknet.com/uk/book/zhiti-b403810