Хтось догрався!

Що ж, сьогодні у “Його маленька сильна дівчинка” дійсно весело. Скажено “весело”. Настільки, що наш капітан Стриженко готовий собі зуби розтрощити, аби лише не видати те, що знає тепер про Дашу. Що з цього вийде?
ehg-Fy9iONLcx5AYbh1Q7WBhbiAp-71QNwjVRL_emvndsp6Tre3VqGK8CEbZHP-xsbw2FGbiraqd14AtOBdj9IZ9T5OvwnPZWtG1cb3h6hwI1SG99DzYWfm0xa0xGJOFPXrg8cxLi6AVj_GzkYhOpZk

Читайте продовження вже на сайті!

На другому поверсі біля дверей VIP-залу було світліше, і на камерах було чітко видно й дівчину й рудого пса. Молодого, з сильним тренованим тілом і знайомим неслухняним хвостом. Усвідомлення того, що на екрані був Оскар, а не хтось, схожий на нього, прийшло миттєво. А якщо так, то й дівчина поряд з ним – Даша. Ігор до болю стис зуби, а в тиші кімнати надзвичайно голосно пролунав звук ламання олівця. Роздратовано відкинувши його на крісло, чоловік гиркнув:

- Перемотай і покажи у сповільненому варіанті! – жадібно вдивляючись у кожен кадр, Стриженко спостерігав за тим, як лікарка випростала руку з ліхтариком. Судячи з того, як труснуло хлопця – це був шокер. Далі у зал блискавкою заскочив стаф, а слідом і його власниця. Хвилину чи дві нічого не було видно, але після цього у коридор вискочила інша гостя, за нею – пес, і тільки потім Даша. Різкий рух, і вона миттю закрила за собою двері. Певно, в останній момент кинула гранату, яку знайшов під столом – іншого пояснення не було. – Де зображення з камер у залі? – роздратовано запитав. Відео з коридору було недостатньо, щоб зрозуміти, що саме відбувалося всередині.

- Там у нас немає камер, - поспіхом запевнив управитель.

- Лео, трясця твоїй матері, де відео?! Які звинувачення в тебе взагалі до цієї дівчини, якщо єдине, що видно – що її пес вдерся до кімнати?! – у таку відверту брехню вірити він не збирався.

- Він пошматував руку одного з гостів, - відступив на крок від розлюченого поліцейського чоловік.

- Відео, - процідив крізь зуби.

- Ігорю, в мене дійсно немає відео з тих камер, - заспівав по-новому приятель. – Вони не завжди ввімкнені на відміну від інших. Зрозумій – це політика закладу, - вперся вже спиною у стіну Леонід. – Ми бережемо репутацію наших гостей, саме тому до нас і ходять відпочивати.

- А що як вони б захотіли звернутися до поліції офіційно? Ти про це подумав? Зважай – якщо до мене чи когось з моїх хлопців прийдуть з цією справою – можеш забути мій номер, - продовжував насідати Стриженко.

- Не звернуться – їм це дійсно ні до чого, - схоже, треба було перекладати як: «Увага правоохоронців їм ні до чого». – Я ж хочу зрозуміти, чи не причетні до цього конкуренти – мені повторення такого «щастя» не потрібно.

Ігор прикрив очі й повільно видихнув. Перш за все треба опанувати себе й хоча б трохи заспокоїтися. Зайва злість – поганий порадник.

«Ну, лікарка, догралася! Ти мені миттю все поясниш, інакше й тобі, й руданю дістанеться так, що про спокій забудеш!»

- Я вилучаю всі записи, - простягнув він свою флешку охоронцеві. 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Я потихеньку намагаюся повернутися ❤️
Мої любі, насамперед хочу сказати вам величезне дякую. За вашу підтримку, теплі слова та коментарі. Повірте, для мене це дуже багато означає. ❤️ Я потихеньку намагаюся повертатися до роботи. Не так швидко, як мені хотілося
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Вечірня Дзенографія, ч.5
Раночку, хлопчики й дівчатка - це знову... ну, ви зрозуміли, хто саме) – Ти Дзен, – він радше стверджував, ніж питав. – Ні, шановний, ви помилились, – я рішуче замотав макітрою. – Мене звуть Гюго, Віктор Гюго.
Коли вийде продовження: розклад усіх книг
Вітаю! За останню добу мене найчастіше питали одне: куди зникли книги і коли можна буде дочитати. Відповідаю всім одразу. Я переїхав на нову сторінку, тому всі історії публікуються тут заново, з першої глави. Перші глави
Степ та Олімп: запрошую вас у світ, де боги не...?
Сьогодні я прийшла до вас із чимось трохи незвичним. Не з новим розділом, не з анонсом прем'єри й навіть не з черговою порцією авторських страждань. Хоча без останніх, звісно, не обійшлося.)) Я нарешті вирішила показати
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше