Привіт, мої любі Натхненники!!!

Сьогодні діє знижка 20% на ще одного зведеного брата.
«Ісая. Реванш».
ОДНОТОМНИК


Історія про кохання до нестями. Історія про те, що відстань ніщо для кохання. І навіть коли ти гадаєш, що бажаєш реваншу, то подивившись у вічі коханій людині – реванш перетворюється на прощення.

Уривок:
«Аромат її тіла, губи на моїх і згода бути моєю – вибивали мене з рівноваги, але… я добре пам’ятав, як без жодного пояснення вона поїхала чотири роки тому. Айрін знищила мене. Знищила нас. Чому? Чому вона це зробила? Я міг би це взнати прямо зараз, але я боюсь це єдина відповідь. Боюсь, що це я якось міг вплинути на те, щоб втекти від мене. Невже я щось таке зробив, що в неї виникло бажання залишити мене? Я ж бачу в її очах те саме кохання, той самий вогонь, що і тоді. То що ж могло бути причиною втекти?
   Відчинивши холодильник, я дістав пляшку холодної води. Випивши пів пляшки, я знову поставив її назад і зачинив дверцята холодильника. Як спати, коли я знаю, що Айрін наверху… в спальні, яку я робив для нас, хоча і не знав – чи вона колись повернеться. Вона в ліжку… в нашому ліжку. Я мав би її кохати прямо зараз, але я тут… а вона там. І зараз, - так має і залишитись, доки я не взнаю правду.
   Треба поспати. Сам собі брешу. Як можна спати, коли думки біля Айрін…
   Я пройшов до вітальні і гепнувся на диван. Підкладаючи під голову подушку, я важко видихнув. Схрестивши руки на грудях, я прислухався до її кроків. Айрін ходила по кімнаті туди-сюди… туди-сюди… Теж не може заснути, як і я.
   Кроки наді мною зупинились. Потім знову почулись. Я прислухався. Двері зі спальні відчинились і зарипіли сходинки. Айрін спускається сюди.
   Вона увійшла до вітальні і ми зустрілись поглядами у тьмяному світлі, який йшов з вуличних ліхтарів. Айрін неперевершена - в нічній, шовковій сорочці червоного кольору. Але я б краще зняв би її, щоб бачити справжню красу.
   — Я не можу заснути».

Уривок:
«Я хотіла звідси звалити, але це означало б, що він добився чого хотів, а головне – я не хотіла проходити повз нього. Тож, коли я доробила свій перекус, я просто стояла і продумувала шляхи відступу. Відчуваючи, як Ісая свердлить мене своїм поглядом, я все-таки не витримала, і розвернувшись до нього обличчям, запитала:
   — Чого тобі, Ісая? Що ти тут забув?
   — Якщо ти забулась, то я тобі нагадаю – я тут живу.
   — Це моє покарання, але не знаю за що. — Я схрестила руки під грудьми і помітила, як прослідкував погляд Ісаї на моє декольте. Топ з глибоким вирізом демонстрував все, що я маю з найкращого ракурсу – тож хай насолоджується,… а я… я теж насолоджуватимусь його поглядом.
   Нарешті він підняв очі, і зустрівшись з моїми, облизав губи.
   — Я теж не в захваті, що ти тут.
   — Вчора вночі ти був іншої думки.
   — Я ж казав – я був п’яним».
 #бестселер #ХарламоваАнна #Зведені #Еротичний_роман #сучасний_роман
******

А ЩЕ, СЬОГОДНІ СМАЧНА ЗНИЖКА У МОЄЇ КОЛЕГИ!!!
Холод Влада – на книгу Зіграй мою наречену. Наречена для боса

*******
Моя сторінка на Букнет

Моя група фейсбук

Моя сторінка на фейсбук

Мій інстаграм

P.S. СЬОГОДНІ ПРЕМ'ЄРА КНИГИ "ВЕСІЛЬНИЙ РАНОК У ВЕГАСІ"
О 19:00