Знижка на книгу "Торкнись мене" 20%

Привіт, мої любі Спокусники!

Знижка на книгу, яка торкнеться найпотаємніших куточків душі. "Торкнись мене" 20%

Цитата з книги:

“— Я не танцюю.

   — Марно, — посміхнувся. — Я гарно веду.

   Його голос був небезпечно м’яким. Я відчула, як кров приливає до обличчя. В голові була одна думка, що треба відмовити. Просто — ні. Дати зрозуміти, що я не хочу танцювати. Але, коли він простягнув руку, я побачила свої пальці, що, мов за чиїмось наказом, лягли в його долоню. 

   Тепло чоловіка. Таке… важке, реальне. Моїм тілом пробігла дрож. Мої пальці тремтіли, і він це помітив.

   — Не бійтесь, — сказав тихо. — Щоб вас не лякало — не піддавайтесь.”

І ще один уривок❤️

— Селесто?

   — Що? — видихаю я.

   — Ти мене чуєш?

   — Так.

   — Повтори, що я сказав. — Його голос проходить через дурман бажання та страх, які ведуть боротьбу в моїй голові. 

   — Що я можу зупинити тебе будь-якої секунди.

   — Я можу захопитись... Але не перейти межі, але якщо…

   — Так, я зрозуміла. Я зупиню тебе, якщо щось мене буде тривожити.

   — Добре. — Його голос стає ще нижчим. — Я не торкатимусь твого тіла, не візьму обличчя в руки, не стискатиму талію. Але твоє волосся — в моїй руці, а мої губи… на твоїх. 

   — Це ти мені розповідаєш, які в тебе плани, але чого робити ти не будеш?

   Він швидко облизує губи і лукаво усміхається, дивлячись на мене тим самим голодним, темним поглядом.

 

❤️Уривок❤️

— Я хотіла переконати себе, що все нормально. Що я… нормальна.

   Я відчуваю, як у грудях щось стискається. Її слова болем відгукуються в моєму серці. 

   — Бляха, Селесто… — прошепотів. — Ти нормальна. Як ти могла так про себе думати? 

   — Я далеко не нормальна, Вінченцо.

   — Така, як і всі ми. Просто чесніша з собою, ніж більшість.

   Вона вдивляється на мене. Її губи ледь розтулені. Бачу в її темних очах так багато вдячності та тепла, що від цього мені ще дужче стискає в грудях. 

   — Дякую, — каже з нотками тремтіння у голосі. 

   Ми сидимо мовчки. Світло з кухні м’яко ковзає по її шкірі, підкреслюючи лінію шиї, ключиці, вигин плеча. Мені хочеться запам’ятати кожен дюйм її бездоганного тіла і пізнати його. 

Банери активні. Клацайте та переходьте куди вам забажається❤️

Те, що не для всіх - для сміливих 18+

І Моя СТОРІНКА БУКНЕТ

✨Ще один телеграм (тріо авторок) 

З міцними обіймами, ваша авторка ❤️

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Вибір Місандеї... Пробудження....
Вітаю мої любі... Отже наша подорож триває... Ви ж пам`ятаєте що був ліс... І був сон... А тепер час прокидатись! Наша відважна героїня потрапила в халепу... Її підвела власна фантазія... То хто ж виявився тим "щасливцем"? Готові
Втеча від реальності чи вимушене усамітнення?
Як часто ми задаємо собі це питання коли у нас виникає бажання відкласти усі важливі справи, розмови та дзвінки і просто присвятити час собі. Побути наодинці зі своїми думками, як це робив у свій час Марк Аврелій, пишучи свій
Автори, покажіть свою історію браузера
Якщо мій ноутбук колись потрапить до поліції, мені доведеться довго пояснювати. За останній місяць я гуглила: • через скільки годин з'являється трупна зелень • чи можна вбити людину замороженою рибою • якою
Перший рік позаду!
Уявляєте, я пропустила свій день народження!))) Ну, в сенсі, не той, коли народилась, а той, коли почала публікувати книги як комерційний автор... Прочитала пост Вікторії Ляховець і думаю: а коли ж у мене? І от, було
Рецензія на «наша отрута», автор Дана Новак
«Наша отрута» — це напружений історичний роман, дія якого розгортається в Бразилії на початку 1970-х років, у період жорсткої диктатури. Уже з перших розділів відчувається, що перед нами не просто любовна історія в
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше