До читачів

Привіт усім!

Цей блог носить інформаційний характер. Цей тиждень видався просто шаленим в плані роботи. Часу не вистачає більше ні на що. Тож і не вдалося опублікувати жодного розділу. На вихідних постараюсь попрацювати плідно над текстом. Зроблю акцент на жахастику «Коли опустяться сутінки». Як ви знаєте – це конкурсна книга. А остаточний термін подання творів закінчується уже за 18 днів. Часу обмаль( Дописувати залишилось не так багато, але редагування і написання синопсису це також досить кропітка робота.

Читачів книг «Іскри гніву» та «Лицарі рідної землі» прошу вибачення і розуміння. Після завершення «Коли опустяться сутінки» обіцяю взятись за ці твори з повною відповідальністю. Написання історичних романів справа досить непроста. Причини зрозумілі – відповідати достовірності подіям. Але є також і приємні новини. Паралельно з «Лицарями рідної землі» я пропрацьовую, поки в загальних рисах, наступну частину циклу. Плюс, зважаючи на зацікавленість аудиторії часами козаччини, є деякі думки про написання ще одного історичного роману тої видатної доби. Тож «Іскри гніву» не останнє, що я напишу про козаків.

Плани, як у Наполеона)))

Дякую усім за увагу, за ваші відгуки та вподобайки.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Микола Годун
29.07.2022, 22:26:54

Бажаю удачі, хоча в кожного свої проблеми, хтось розривається між кількома рукописами, а хтось намагається дописати те що пише майже 2 роки, хоча думає над цим 10. Та те чи інше буде виконане.

Мак Карсегі
29.07.2022, 23:55:10

Микола Годун, Згоден з Вами. У мене також в застінках лежить епопея, яку я писав років сім. Але якось зараз руки не доходять, щоб її в порядок привести. Пріоритети змістились. Та прийде час і тоді... )

Інші блоги
А на що він сподівався??
Поправляю одяг і мовчки виходжу. Що я можу сказати? Попросити вибачення? Взагалі-то вже пізно. Хоча… дещо я можу зробити. Іду до найближчої аптеки й, червоніючи до самих вух, прошу в молодої фармацевтки: — Мені потрібні
РецензІя "Тиждень до різдва" Анастасії Пармської✨️
​Доброго вечора, любі друзі♡ ​Сьогодні я хочу поділитися з вами рецензією на книгу Анастасії Пармської «Тиждень до Різдва». Я взяла участь у марафоні Уляни, де мені випала доля саме на цю історію. ​Події
А що як смерть - це не кінець?
"Ми рятуємо не мертвих, ми рятуємо живих, щоб залишитися людьми. І які ми люди, коли ми дозволяємо собі нехтувати чужим життям, навіть якщо воно втрачене?" Олексій Юков Після перегляду інтерв'ю з Олексієм Юковим,
Ти зміг розбудити мене, як мій сад.
Привіт, мої любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: Замов мене ✨✨І саме ти зміг розбудити мене, як мій сад. Ти єдиний, хто збуджує мене і до кого мені хочеться притулитися уві сні. ✨В руках неймовірного чоловіка,
Рецензія до марафону Ульяни
На марафоні мені потрапила книга Уляни «За мурами Нескінченного Дому», і ось я не можу відірватися) Почала читати — і якось дуже швидко закінчилися всі доступні розділи. І тепер у мене головне питання: а далі де?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше