ІстиннІ Пари ТакІ ІстиннІ

Історії про справжні пари у фентезі - класика жанру. Зазвичай він бачить її, вона його, нез’яснимий трепет пробігає між ними й все заверті… тобто треба наздогнати, вкусити, зробити своєю, чомусь - силою. Власне для героя на цьому все, бо куди вона тепер дінеться з підводного човна. А героїня, видимо, ніколи не читала фентезі (лайфхак - читайте фентезі, а то потім не знатимете, що робити).

Так от, героїня не в курсі, що нікуди не дінеться, тому тікає, її рано чи пізно знаходять, вона ніжна й трепетна, тому перемагає сильну досвідчену суперницю проймається непереборним коханням до свого гвалтів… пробачте, до свого істинного. Вони живуть довго і щасливо з купою чемних діточок.

Але блог сьогодні не про це.

Бо є інші бачення канону. Там ніхто не хоче бути парою, бо це залежність. І від парності тікають, поки можуть. Але самі розумієте - з підводного човна…

І нарешті є от прямо зараз на Букнеті дві ( або більше) історії про істинні пари, де ніхто нікого не бере силою, не тікає від свого щастя, а просто…

Ну не так щоб просто, але якось не одразу розуміє, хто тут кому пара. Але свого не впустить.

Тут герой - не монстр, хоч і дужжже харизматичний. А героїня не трепетна лань, що бажає сильної руки й кам’яної стіни між собою і труднощами життя.

Вона - дівчина, яка пізнає світ. І чомусь не мріє вискочити заміж, бо як раз у паспорті уже 18 або у два-три рази більше, всі подруги повиходили, нянькають діток і дивляться з неприхованою заздрістю, тобто жалістю, на дівчину, яка пурхає по життю метеликом і не знає, яка насправді глибоко нещасна.

Що, такі є? Та це ж фентезі. Тут ще й не таке є.

От, наприклад ти русалка, живеш, горя не знаєш, а тебе випихають заміж .

А ти така - фу!

І раз - уже несешся в малій залізній печерці кудись у невідоме. Але явно цікаве і прекрасне.

https://booknet.com/uk/book/nesterpna-rusalka-b395744

Ну або ідеш поступати в академію, бо треба диплом, без нього нікуди, влаштовуєшся секретаркою, щоб платити за навчання.

https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328

От воно - щастя незалежної дівчини, що дбає про саморозвиток і свободу, а не якісь істинні пари з фентезі.

Але ж ми пам’ятаємо про підводний човен?

Та отож. Не встигне дівчина вдихнути на повні (або які вже є) груди повітря свободи, як поруч опиняється якийсь харизматичний тип.

І він теж чомусь щастя свого не розуміє, про підводний човен не здогадується і намагається під надуманими приводами відкараскатись своєї пари.

От як цей дивак https://booknet.com/uk/book/nesterpna-rusalka-b395744

"Нестерпна русалка"

Та у цієї дівчини роздвоєння особистості! Вона ж думає, що русалка!

Дзвонив у всі психіатричні лікарні, подавав заяву у відділення поліції, запитував у групах пошуку зниклих людей, не риб! Намагався викинути зі свого будинку, забути на заправці або в супермаркеті, але вона однаково поверталася до мене, говорячи, що вода все пам'ятає і підказує, куди йти, від чого я починав ненавидіти її та заодно своє життя. Але головне питання залишилося відкритим — як, чорт забирай, вона потрапила у мій автомобіль зовсім голою, при швидкості під сотню і на трасі?!"

Або цей "Я, Ректор і наша Таємниця" https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328

-Не хочеш? - Вражено спитав ректор, скептично вигинаючи стрілчасті брови над променистими очима. Мій словниковий запас малуватий, щоб це описати. Бо ніхто мене не вчив. Все їм ніколи. А я тепер не можу передати, що бачу і відчуваю. Його лице було таке, знаєте, ідеальне. Не як в тата, холодне й презирливе. А таке правильне, чесне і тверде. Лицар типу.

-Заміж не хочеш? А як же ти...

-А я диплом отримаю і роботу десь знайду.

Ой. Він зараз про щось здогадається."

Але дівчата навіть не здогадуються, що ВІН не здогадається ні про що - ні зараз, ні ще довго. На радість всім, у кого є почуття гумору.

“Я нічого не зрозуміла з того, що сказав цей самець. Але мені не потрібні були слова, я відчувала його емоції, які не дурять, на відміну від слів. Самець запросто розправився б зі мною.

— Не знаю, що трапилося у вас, але не треба поводитися як тупий восьминіг! — я чудово розуміла, що краще мовчки відплисти, адже кохання ще не знайдено і бла-бла-бла, але мені не сподобалося, що з моєю королівською величністю так поводяться!...

— Що за чортівн… — він так і не закінчив своєї репліки, як я відчула страх, який дуже швидко набирав обертів. — Відьма! — вигукнув він, коли побіг до своєї залізяки, після чого зірвався з місця з глухим свистом.” https://booknet.com/uk/book/nesterpna-rusalka-b395744

І здавалося б, чого боятися - то ж щастя привалило???

“Упс! Добре, що він встиг мене підхопити, хоча знову статикою коле. Я уже без шпиляк. 10 сантиметрів мінус. Так і вбитись можна.

- Дякую, пане ректоре. Це велике полегшення. Вас теж статичним розрядом стукнуло? То буває, коли органіка з органікою, і занадто сухою. Воно боляче.

О, знов!

- Може вам сходити до якоїсь професорки з лікування? Ваш сухий кашель мене непокоїть, пане ректоре.

- Кха, у нас професор, адептко. Ви навіть цього не знаєте. І не з якогось лікування, а з магії цілительства. Завіряю вас, панно, тобто адептко Тян, я цілком і повністю здоровий.

- Мама казала, що чоловіки завжди соромляться казати, коли у них щось болить. А потім алес леталес. Якщо у вас є яйця, можу зробити гоголь-моголь за сімейним рецептом.

І чого так сахатися. Не хоче, й не треба, ще я буду нав’язуватись.”

https://booknet.com/uk/book/ya-rektor-nasha-tamnicya-b399328

Словом життя дівчат, що вибрали свободу, цікаве й різноманітне, а життя тих, хто з підводного човна нікуди не дінеться - важке й неказисте.

На радість читачам, які цінують гумор, історії про переможне кохання і все, що до цього іде на бонус.

Досить спойлерів.

Ходіть читати.

Там іноді соромно ( суворо 18-), але весело.