Крила рудого Янгола — знижка!!!

                                           Вітаю, мої любі! 

Спогодні діє остання знижка на передплату історії "Крила рудого Янгола". В історії на вас чекають: перше кохання, зустріч через роки, та випробування долі.

                                         Анотація.

Черговий викидень. Зрада чоловіка, його погрози викинути Анастасію зі свого життя, та позбавити роботи... Ці події вибили жінку зі звичної колії. Добре, що поруч залишилася запальна подруга, що не дасть розкиснути, та і тьотя підтримує.

Все частіше подумки жінка повертається у юність, до свого першого кохання. Здається вона й досі кохає свого Андрія.

Андрій надто злякався за доньку, яка ледь не загинула у ДТП. Чоловік не може збагнути, того, що Діану і його людей врятувала дівчина. У рятівниці доньки, впізнає своє перше кохання, але жінку звуть Валерія, а не Анастасія. Чоловік все більше відчуває, що Валерія — це і є його Анастасія, тому вирішує залишити жінку поруч...

                                Уривок.

Настю, Бойко врятував тобі життя. Я згодна він частково винуватий, але алкоголь пила ти сама. Він тебе не змушував.

— Я вже нічого не знаю напевно, Рито. — Розгублено промовила руденька, а тоді зізналася. — Чесно, я боюся розпочинати будь-які стосунки навіть з Андрієм.

Маргарита знову довго мовчала, а тоді все ж зважилася сказати те, що думала.

— Знаєш, Настю, можеш вважати мене божевільною, але я тобі заздрю, звичайно білою заздрістю. Андрій любить тебе. Ти б бачила, як він бігав, хвилювався. Вогнику він так турбувався про тебе. Знаєш вчора він так і сказав, — це моя жінка, і я більше не допущу, щоб вона була без мене. — Брюнетка посміхнулась та додала. — Мені подобається його власність та впевненість. Отож, мій милий Вогнику, не треба противитися, та тріпати йому нерви, адже все одно, ти будеш його. Ти ж любиш Андрія, чи не так?

Анастасія на це лише важко зітхнула і глянула кудись у далечінь. — Якщо кохають, то не йдуть геть просто так.

З виразу обличчя подруги, Маргарита зрозуміла, що почуте її зовсім не влаштовує.

— Настю, мені потрібно бігти. Тобі ж раджу, перш ніж що-небудь утнути стосовно Андрія, дуже добре подумай. Звичайно не забувай, у тебе постільний режим. — Нагадала Маргарита, а тоді додала. — Твій телефон на тумбочці, він включений, але в режимі польоту. І ще, я йду, але покличу медсестру.

— Не потрібно, Рито. Я хочу залишитись на одинці.

                                Читати тут

                    ПРИЄМНОГО ЧИТАННЯ.