Запрошую до нової історії
Все можна змінити, інша реальність.
Анотація до книги "Все можна змінити, інша реальність"
Рита раптово втрачає улюблену роботу та посаду провідного дизайнера.
Що робити далі, як жити?
Незабаром у кафе вона дізнається хто винен в її проблемах.
Між ними відбувається бійка. Рита, втративши рівновагу, падає.
Прийшовши до тями, вона не впізнає навколишню місцевість – інший світ, інша реальність!
Дикий, небезпечний і водночас неймовірно прекрасний світ.
Для Рити починається життя сповнене небезпечними пригодами, де присутні – шамани, відуни, духи зі специфічним почуттям гумору та рокші – гості з ворожої реальності.
Чи зможе Рита адаптуватися до нових умов життя? Знайти нових друзів, зустріти кохання?
Що робити, якщо дорога додому іноді з'являється на горизонті? Що вибрати? Звичний техногенний світ, чи повне несподіваних сюрпризів життя у незвичному, незрозумілому дикому світі?
Уривок.
Хіба так буває?
Наче хтось в одну мить змінив декорації. Якщо раніше було ближче до вечора, то зараз тут ранок, тільки почало сходити сонце через обрій. Чи все ж таки не Сонце? Саме на схід зараз здивовано вирячилася Рита. Навколишнє оточення теж змінилося! Раніше було похмуре сіре місто з метушнею багатьох людей, а зараз його немає! Зате є світило що піднімається з-за горизонту, ліворуч величезні гори підпираючи своїми верхівками сине небо, на їх схилах ростуть хвойні дерева. Праворуч теж ліс, або точніше росте багато дерев, але між їхніми кронами вгадується невелика річечка, а попереду велика, просто величезна долина, поросла травою та неймовірними квітами. Ні Ганни, ні інших людей, лише дика, первозданна природа.
Рита судорожно ковтнула та повільно стала на ноги, потираючи забій і оглядаючись на всі боки. Навколо ні душі, тільки спів птахів, шелест трави і легкий теплий вітерець, який граючи обережно торкався обличчя, зовсім легкими подихами.
Там, звідки прийшла дівчина, був початок зими, а тут явно весна, причому не рання, а в повному розпалі, тому що в куртці відчутно жарко, незручно.
Сумка сама випала з рук Рити на землю, а вона тремтячими руками почала розстібати та стягувати з себе куртку, поступово підступала паніка.
– Мамусю, куди я потрапила, і як повернутися назад? – це питання було адресоване швидше самій собі, адже довкола нікого немає. Рита обернулася, подивитися, що ззаду неї, так паніка починала накривати її ще з більшою силою.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКлас! Вже читаю.
Єва Ромік, Дякую)!
Вітаю з новинкою! Безмежного натхнення і багато задоволених читачів.
Айрін Ван, Дякую!
Вітаю з новиночкою ♡
Легкого пера вам ♡
Мері Малфо, Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати