Критика. Історія моєї творчості

Вітаннячка ฅ • ω • ฅ

Знаю, трішки запізнилася, але ніколи не пізно почати.

 Усіх дуже рада вітати на своїй сторінці букнет. Потрібно було познайомитись ще на початку, але все не було часу. Отож, почнемо зараз.

Я не пам'ятаю в якому році це було. Вперше в житті, після кількох прочитаних фанфіків моїх друзів, я захотіла написати свій. Тоді ще ми не знали про сайти, що були спеціально створенні для цього, тож публікували свої твори в соціальних мережах. Однак, через критику, яка лилась від самих друзів, я вирішила залишити цю справу.

Початок моєї творчості, як письменниці розпочався 16 квітня 2017 року. Тоді я вперше зареєструвалася в фанфікшені. До цього я кілька разів стикалася з фанфіками й вони мене особливо захоплювали. А ж поки мені не захотілося створити чогось свого. Мене досить сильно захопила ця ідея, що я відразу взялась до справи. Я була підлітком, тож робила помилки досить часто. Навіть в псевдонімі зробила помилку, яка зі мною вже п'ять років. На той час змінити псевдонім було не просто, а створювати нову сторінку вже не хотілось. Зараз же, я маю бажання змінити свій нік при нагоді.

Тексти, що я писала п'ять років тому, це мабуть особливий приклад, як не потрібно робити. Відкривши їх зараз, я розумію, чому тоді на мене так багато лилось негативної критики(вона була аргументованою). Але дивлячись на це, я бачу, як завдяки цим коментарям, я змогла вирости. Адже, завдяки цьому мої тексти стали набувати фарб, емоцій і тд. 

З часом, я втратила інтерес до фанфіків і зовсім перестала їх писати. Розібравшись із собою, я зрозуміла, що мене більше не надихають фендоми на написання фанфіків. Так, ось так, час минув, я виросла і вирішила знову почати писати книги. 

Особливої уваги хотілось би приділити критиці. Адже, без критики не існує творчості. Вона завжди була присутня в різних напрямках мистецтва й не тільки. Оскільки критика присутня і в звичайному побуті. Але зараз не про це. 

Хочеться сказати, що авторам новачкам доволі тяжко приймати негативні коментарі, навіть якщо вони аргументовані. Це може бути пов'язано, через ряд різних причин. Але найбільшою являється одна. Кожен автор сприймає свої твори, персонажів і так далі, як своїх дітей. Усякі батьки будуть захищати своїх дітей. 

Тому варто навчитися сприймати критику позитивно. Щоб не виникало конфліктів. Адже, не одна із сторін, автор чи читач, не хоче зробити боляче. І не завжди ми можемо помічати своїх помилок. 

Так, існують люди, що спеціально хочуть зробити боляче. І такі бувають.

Але в цьому й різниця між аргументованою критикою та образливим коментарем. У них вкладаються різні поняття: один хоче образити, інший виправити те, що можливо не побачив автор. Варто лиш навчитися, розпізнавати їх. 

За ці п'ять років, у мене мабуть були всі стадії прийняття. Спочатку, я досить боляче сприймала будь-яке слово в бік моєї творчості. Доволі часто, я навіть кидала письменництво, але кожного разу поверталася. Вже потім, з часом, я навчилася сприймати критику. І вам раджу. 

Моя книга тут

Посилання 

Мур ฅ • ω • ฅ