Вітаю Вас, дорогі друзі та читачі! Сьогодні о 20.00 буде опублікований розділ книги "Лицарі рідної землі".

Боротьба із загарбниками триває.

Уривок для апетиту)

–Як священослужитель, за кожною людиною я шкодую, кожного я оплакую, за кожного молитву промовляю. Та говорю я, не про тисячі і мільйони багатостраждальних душ поокремо, а про народ вцілому. Століттями вороги намагаються нас знищити, за допомогою убивст, катувань і тортур. Хотіли викорінити, випалити, вирізати наше єство. Намагається заставити нас забути свій рід. Вселити в нас комплекс неповноцінності. Та дарма. Ми знову і знову проростаємо з нашого коріння, відроджуємося з попелу, немов фенікс і підіймаємо голову, а з нею і зброю, яку міцно стискаємо у руці. І наскільки б більше не було б наших ворогів, і як би вони не були досконало озброєні, ми завжди даємо гідний бій. І не залежно від того чим закінчаться цей бій, ми стаємо сильнішими. Тому що пам’ять про наші подвиги житиме в наших дітях і внуках. І не варто боятись, що ми можемо програти. Тому що прийде час і ми, український народ, обростемо такими латами, що уже не буде того, хто зможе нас здолати, хто зможе нам заборонити мати свою державу. І кожен наступний, який прийде до нас з мечем, загине тут же. І прийде час, коли усі знатимуть, що таке Україна. І прийде час, як говорить Степан Бандера, коли один скаже: «Слава Україні!», а мільйони будуть відповідати: «Героям Слава!»