Натхнення

Доброго вечора!

 

Перше, що спадає на думку при згадці натхнення - це зимовий ліс оповитий нічною пітьмою, де в самому його серці тліють ледь живі вугілля, наче перші строчки вашої роботи. 

Його жар і висота багаття залежить від кількості мандрівників, що вирішили відвідати тутешні - творчі місця. Кожен мандрівник - це людина, яка вирішила зайти і дізнатися, що ж являє собою це слабо тліюче вогнище.

 

 Чи картина це, чи вірш, можливо проза; неважливо яким із цих чудових проявів душі ви вирішили поділитися з холодним, темним, сніжним світом. 

І не важливо чи сподобається мандрівникові те тепло, що дарує маленький осередок. Вирішить він підкинуть пару сухих гілок, для більшого тепла і високого багаття. Або ногою насипе снігу зверху, щоб погасити і без того слабке тепло натхнення. 

 

Єдине що важливо, щоб навіть під натиском постійних снігопадів, під натиском бурхливих стихійних завірюх, сила вогнища не згасала. Ледве вловиме, з дрібними іскрами та тьмяним блиском, він прагнув розгорітися до небес, щоб увесь світ зміг зігрітися від його тепла. Від вашої роботи! 

Творіть, пишіть на радість свого серцю та поклику душі. Особливо зараз, в час ще темніший та страшніший, ніж було раніш. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Ручне гальмо
Доброго часу доби, шановне панство. Не секрет, що тема батьків та дітей у моїй творчості мало не центральна. Я люблю персонажів з багатим минулим та непевним майбутнім. Люблю, коли життєві перипетії формують їхній характер,
Я читаю
Сьогодні я вирішила вам розповісти про трилогію, яка займає окреме місце в моєму серці. Талановита авторка Віта Назарович публікується на Букнет лише кілька місяців, і ця трилогія – її перші книги на платформі, але вона
Дякую вам за Бестселер! ♥️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Мої любі, дякую вам за Бестселер! ♥️ Я знову на першому місці! І знаєте, це неймовірні відчуття! Щиро дякую кожному, хто читає мої історії, підтримує, пише коментарі, ставить вподобайки
Здається, їхня подорож зривається через бурю)
І як тільки роблю перший ковток, як раптом світло гасне, і ми опиняємось у суцільній темряві. Я прокашлююсь, від несподіванки вино потрапило не туди, а за мить на моє плече лягає чоловіча рука. — Обережно, не хочеться
Скелетики в шафі.
Ну що ж, у кожного свої скелетики в шафі. А от чи варто Ліві починати підозрювати Лео, чи її інтуїція просто грається з нею - це вже цікавіше. ❤️ ОНОВЛЕННЯ “ ПОСЛАНЕЦЬ “ НА САЙТІ — Лео, що за погляд?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше