Лютий ворог — знижка

Слава Україні!!!

Вітаю, мої любі! Всім миру та перемоги. Сьогодні діє знижка на бунтівну історію кохання,"Лютий ворог".

https://booknet.com/uk/book/lyutii-vorog-b359940

Уривок.

Кохан довго щось клацав у ноутбуці, а тоді відсунувши тарілку поставив перед собою чашку з кавою. Софія напівобернулася, бо стримати посмішку було важко та разом з тим хотіла все бачити. Чоловік зробив ковток кави й відразу зірвавшись з-за столу кинувся до мийки. Софія ж поставила свою чашку кинулася навтьоки голосно розсміявшись.

Кохан виплюнув каву в мийку і набравши води прополоскав ротову порожнину, та противний і пекучий присмак все одно залишився.

— Мале, невдячне стерво.

Кинув їй навздогін, бо наздоганяти її не зважився, боявся втратити над собою контроль. Не розумів її поведінки. Навіщо провокує його і робить це навмисно. Може справді так люто ненавидить, чи мстить, але за що? Важко зітхнувши подався зачиняти двері, які вона залишила відчиненими. Ще трохи посидівши за ноутбуком Іван подався в сан вузол приймати водні процедури.

Замкнувшись у своїй кімнаті, Софія була вимушена покинути її, адже дошкуляла спрага. Крадучись пробралася на кухню, втішилася, що Кохана тут не було. Набрала в пляшку води вже хотіла йти, але не могла залишити гору посуду в мийці. Взялася мити його. Ноутбук сповістив про нове повідомлення, дівчина з цікавості закрила кран й підійшла до гаджета. На електронну пошту прийшло повідомлення від користувача Nemo. Зазвичай вона такого не робила, але зараз кортіло відкрити це повідомлення. Воно виявилося зі штабу. Їх обох просили скласти список продуктів і всього необхідного на тиждень. Nemo допитувався чи вони обоє живі, здорові, чи бува не ворогують? Чи може навпаки живуть в мирі, любові та злагоді?

Софія вирішила відповісти на це повідомлення пропустивши запитання Nemo, взялася складати список всього необхідного. Почала з побутової хімії, а завершила харчовими продуктами. Вирішила посадити Кохана на дієту. Замовивши м’ясо курятини та індички, замість яловичини та свинини, різноманітні фрукти, овочі та каші й все дієтичне. Виключивши жири та масла замінивши їх олією. Хліб замінила хлібцями та крекерами. Дописавши усіляку зелень та салати відправила лист і закривши Gmail подалася далі мити посуд.

Несподівано на кухню увірвався Кохан із зеленим обличчям. Оглянулася, від побаченого Софія розійшлася істеричним сміхом. Поспіхом закрила кран і почала задкувати не в змозі ні втікати, ні дати раду своєму сміху. Він виглядав так кумедно.

— Ти схожий на Шрека. — Не могла впоратися зі сміхом притиснувшись до тумбочки, адже втікати було нікуди.

Розлючений Кохан наближався до неї мов роз’ятрений бик. В останню мить Софія перестрибнули через кухонні тумби на інший бік, а Іван стояв у банному халаті із зеленим обличчям і кліпаючи очима дивився на неї. Не могла втримати сміх.

— Послухай Фіоно, тепер ти відмиватимеш мене. — Суворо наказав він, здавалося от-от і з ніздрів пара піде.

Впоравшись з нападом сміху Софія заперечила його слова.

— Ні, Кохан, не буду. — Це моя подяка тобі, за те, що забрав батарейку від ваг та шнур від бігової доріжки. — Знову хихикнула додавши. — Тобі личить. Тепер ти схожий на себе, злий, деспотичний, брутальний мужлай.

Кохан важко зітхнув спіймавши себе на думці. — От і зізналася у симпатії.

— Дякую. — Сухо кинув, а тоді роздратовано додав. — Тепер я розумію, чому Федоров пішов від тебе наліво. Ти тільки зовні біла та пухнаста, а насправді характер в тебе препаршивий.

Софія дивилася на нього великими очима. Здавалося вже все переварила щодо екскоханого, але ні цей черствий чурбан, вирішив її вколоти там де найбільше болить. На очах виступили сльози, вона подалася, на вихід з кухні.

Іван наздогнав її, перегородивши дорогу, схопив за плечі суворо наказавши.

— Ти не вийдеш звідси доки не відмиєш мене.

Серце в грудях билося в шаленому ритмі, та на її обличчі панував холод і в очах стояли скупі сльози. Змахнувши їх відверто заглянула в його очі.

— Я не відмиватиму тебе. — Зухвало заявила. — Сам забруднився, сам і відмивайся. Ти — це заслужив. — Спокійно кинула й забравши його руки зі своїх плечей хотіла піти.

Кохан схопив її за талію і притягнув до себе. Вона відпиралася руками від його грудей, схопив однією рукою обидві її кисті. Було байдуже до її пригніченого вигляду і сліз. Хотів аби вона залишилася. Поступатися наміру не мав, не сьогодні.

— Ти нікуди не підеш, доки я не буду таким, як пішов звідси...

                                          Приємного читання.