Ще не ніч, ще не субота

На жаль, сьогодні трішки запізнився з викладенням нової глави «Станцюй мені свій світ». Та хотілось вже закінчити робочі справи, ще раз перевірити написане, аби не було помилок, і тоді вже викладати. А ще зарядитись енергією для написання наступної глави, адже наближаються свята, і можливо, хтось захоче почитати цю драматичну історію. Тож треба постаратися, щоб можна було, не відриваючись, дійти до кінця книги.  

Всім гарного вечора, приємних вихідних і цікавих почитуньок зі смаколиками!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

І вам гарних вихідних, Богдане! ))

Оксана Мрійченко, Дякую!))

avatar
Каміла Дані
10.12.2021, 23:29:27

Ти молодець) так... я не зрозуміла, то що хепіенду не буде?

Показати 6 відповідей
Каміла Дані
11.12.2021, 00:05:15

Богдан Государський, :)

avatar
Рома Аріведерчі
10.12.2021, 22:54:36

Краще пізно, ніж не викласти зовсім.

Рома Аріведерчі, 100%! Тим більше, якщо ж сам і назначив день викладення, соромно порушувати.

Інші блоги
Фамільяр-утікач. Ранкове пекло для інспектора
Леон хотів стати учнем великого темного мага. Він уявляв стародавні фоліанти, таємничі заклинання, розмови про магію та, можливо, навіть величну атмосферу темної академії. Натомість отримав Емільєна. Ранкова пробіжка,
Прочитай мене - 3, готові?
Ну що, схоже, це вже потроху стає традицією))) Перший «Прочитай мене» був експериментом. Другий — перевіркою того, чи справді ця історія працює не один раз. І після нього я вже можу сказати точно: так, працює. Тому
Прокинутися в жаху
Прокидатися в холодному поті від чіткого усвідомлення: усе, що створене — хибне, і систему треба перегравати з нуля. Але з паралельним, виснажливим відчуттям абсолютної марності будь-яких зусиль. Ти розумієш, що кожна
Неочікувана наречена короля
Раптом у двері тихо й розмірено постукали. Серце ненадовго прискорило хід. Я на мить сподівався, що це Аделі. Можливо, вирішила прийти й вибачитися за свою впертість? Ха! Авжеж, мрій далі, Скаю. Їй легше
Завела собі Гризька? Тепер годуй!
— Хрусь. Хрясь. Хрум-хрум. Я скосила очі: валізка підтягла язиком з-під паркана старий черевик без підошви й тепер із захватом молотила його повним ротом. Шматки пересохлої шкіри летіли врізнобіч, мов тріски з-під
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше