Візуалізація — За день до Різдва.

Передсвяткова історія мажорки Мелані.

https://booknet.com/uk/book/za-den-do-rzdva-b365708

❄️❄️❄️❄️

Уривок

З великих дверей будинку, вистрибнуло двоє дітлахів, у червоних комбінезонах приблизно шести років і кинулися до Гавриїла, з вигуками.

— Дідусь. Дідусь, приїхав.

Мимоволі посміхнулася.

— Меланю, ходім, тут зимно. Покликав чоловік.

Подалася за Гавриїлом, який присівши пригорнув онуків.

— А, що ти нам купив? Допитувалися діти.

— Я вам снігуроньку привіз. Жартував Гавриїл.

Діти з цікавістю глянули на дівчину, що куталася у шубу і цокотіла зубами.

— А вона не розтане? Допитувалося одне дитя.

— Ні, вона скоро перетвориться на льодяник, якщо ми її не відведемо в будинок.

— І її можна буде з’їсти. Хихикало друге дитя.

— Ні.

Мелані й собі посміхнулася. Дід знову попросив її до будинку, ведучи дітей за руки, а вони раз по раз оглядалися й посміхалися дівчині.

❄️❄️❄️???

Чоловік саме оглянуся і прикипів до неї поглядом. З хвилину дивився, мов заворожений, а тоді повільно підійшов надто близько.

— То ось ти яка, Снігуронько?!!

Несміло глянула на нього. Серце в грудях завмерло. На неї дивилися голубі великі очі. Обличчя обрамляло, чорне мов ніч волосся, широкі брови, прямий ніс та повні вуста. Вона такої краси ще не зустрічала.

— Я Мелані. Розгублено представилася. — Це дідусь Гавриїл, Снігуронькою мене представив дітям.

— Марк. Простягнув їй руку чоловік посміхнувшись.

Дівчина теж подала йому руку, відразу відчувши тепло його гарячої долоні.

— Не плач Мелані. Я допоможу тобі. Десь через годину з лишком, повернеться дідусь Гавриїл. Чоловік розплився у посмішці додавши. — До речі це мій тато.

— Вибачте, я не знала. Тихо прошепотіла опустивши світло-карі очі з довгими віями.

— Не переймайся, і давай на ти.

— Це буде зручно? Нарешті забрала свою руку з його, хоча робити цього зовсім не хотілося. Він надто красивий.

— Буде. Запевнив чоловік.

— Котра година? Нарешті цілком отямилася дівчина.

— 12:57. Глянув на годинник Марк.

Мелані оглянулася за своїм телефоном, та його на місці не було. Перевела розгублений погляд на чоловіка.

????

Приємного читання

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Крута візуалізація, дякую! ))

Лія Тан
26.11.2021, 13:43:45

Оксана Мрійченко, Дякую. Дуже приємно.❤️❤️❤️

Інші блоги
❤️ Візуалізація: перший поцілунок та зізнання?❤️
Всім тихої ночі! Просто обожнюю “Кохана для першого аміра” саме за такі романтично-пристрасні моменти! — А так? Розумієш, що я до тебе відчуваю? — шепоче мені прямо в губи, коли припиняє це безумство під назвою
Новинка!!
Стартувала моя новинка! Запрошую до нової історії: «ВІДДАЙ МЕНІ СВІЙ БІЛЬ» Анотація: «Пам’ятаю, як сипав перший сніг, я зупинився перед дорогою, прикурив останню сигарету і ступив уперед. Звідки вилетів той
Пограємо? Нова гра — відгадуємо імена
Вітаю, мої любі читачі! Осінні вечори настають швидше і хочеться не лише почитати, а й чимось цікавеньким зайнятися. А що може бути цікавішим за ігри подумала я собі і вирішила повернутися не лише до публікування, а й до
Даруночки!
Маю шикарну знижечку на історію! Бандеролька щастя - Мамо, а на новий рік виконуються будь-які бажання? - Дочка підтискає губи й обіймає себе за плечі. - Звичайно будь-які, малятко, - сідаю поруч і хмурюся помітивши, що
Я вас вітаю)
Сьогодні знижка!) Зіпсуй мене - Тепер ти моя, - погляд чоловіка змушує втиснутись у стіну. Він прийшов вимагати виконання подружнього обов'язку. - Ти обіцяв мені дати час, - притискаю до грудей рушник, голос зрадницьки
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше