Візуалізація — За день до Різдва.

Передсвяткова історія мажорки Мелані.

https://booknet.com/uk/book/za-den-do-rzdva-b365708

❄️❄️❄️❄️

Уривок

З великих дверей будинку, вистрибнуло двоє дітлахів, у червоних комбінезонах приблизно шести років і кинулися до Гавриїла, з вигуками.

— Дідусь. Дідусь, приїхав.

Мимоволі посміхнулася.

— Меланю, ходім, тут зимно. Покликав чоловік.

Подалася за Гавриїлом, який присівши пригорнув онуків.

— А, що ти нам купив? Допитувалися діти.

— Я вам снігуроньку привіз. Жартував Гавриїл.

Діти з цікавістю глянули на дівчину, що куталася у шубу і цокотіла зубами.

— А вона не розтане? Допитувалося одне дитя.

— Ні, вона скоро перетвориться на льодяник, якщо ми її не відведемо в будинок.

— І її можна буде з’їсти. Хихикало друге дитя.

— Ні.

Мелані й собі посміхнулася. Дід знову попросив її до будинку, ведучи дітей за руки, а вони раз по раз оглядалися й посміхалися дівчині.

❄️❄️❄️???

Чоловік саме оглянуся і прикипів до неї поглядом. З хвилину дивився, мов заворожений, а тоді повільно підійшов надто близько.

— То ось ти яка, Снігуронько?!!

Несміло глянула на нього. Серце в грудях завмерло. На неї дивилися голубі великі очі. Обличчя обрамляло, чорне мов ніч волосся, широкі брови, прямий ніс та повні вуста. Вона такої краси ще не зустрічала.

— Я Мелані. Розгублено представилася. — Це дідусь Гавриїл, Снігуронькою мене представив дітям.

— Марк. Простягнув їй руку чоловік посміхнувшись.

Дівчина теж подала йому руку, відразу відчувши тепло його гарячої долоні.

— Не плач Мелані. Я допоможу тобі. Десь через годину з лишком, повернеться дідусь Гавриїл. Чоловік розплився у посмішці додавши. — До речі це мій тато.

— Вибачте, я не знала. Тихо прошепотіла опустивши світло-карі очі з довгими віями.

— Не переймайся, і давай на ти.

— Це буде зручно? Нарешті забрала свою руку з його, хоча робити цього зовсім не хотілося. Він надто красивий.

— Буде. Запевнив чоловік.

— Котра година? Нарешті цілком отямилася дівчина.

— 12:57. Глянув на годинник Марк.

Мелані оглянулася за своїм телефоном, та його на місці не було. Перевела розгублений погляд на чоловіка.

????

Приємного читання

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Крута візуалізація, дякую! ))

Лія Тан
26.11.2021, 13:43:45

Оксана Мрійченко, Дякую. Дуже приємно.❤️❤️❤️

Інші блоги
Вітер та Магія - трохи магію цифр
Вітаю, друзі! Хочу поділитися маленькою, але дуже приємною новиною — перші цифри на нову книгу "Вітер та Магія" вже тішать: 1500 прочитань і 80 додавань у бібліотеки! Для мене це неймовірно цінно.
Маленькі досягнення, арти, подяки
Вітаю, мої любі! Сьогодні хочеться поділитися із вами моїми невеличкими досягненнями й привітати нових читачів у своїй дружній читацькій родині. Нас уже 497. Це ще не кругле число, але я неймовірно щаслива, що воно поступово
А якби існував котапарат... ви б натиснули кнопку?
Хай. Уявіть. Стоїть собі десь у місті дивний автомат. Не з кавою. Не з іграшками. А з… котами. Точніше — з вашим котом. Натискаєш кнопку — і звідти вилазить жива пухнаста істота. Але не просто випадковий кіт чи кішка.
Про процес, який змінює все
Я думала, що писати книгу — це про сюжет. Про план. Про початок і кінець, який ти просто маєш довести. А виявилось — зовсім ні. У мене були чернетки майже на всю історію. Здавалося, я вже знаю, куди все йде. Здавалося,
Перше ❤️ місце ❤️ в ❤️ Любовній фантастиці!!!
Я вам ще не набридла? ❤️ Тоді ловіть ще одну новину: ПЕРШЕ МІСЦЕ!!! Ааааааа! Я в шоці! Дякую, сонечки, ви найкращі! Якщо ще не бачили й бажаєте ознайомитись, що воно таке: Хто сказав, що слеш на Букнеті не читають??? З
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше