⚜️ Поговорімо про...❤️
Вітаю, друзі!
Хочу обговорити з вами одну досить делікатну тему, яка червоною ниткою проходить крізь життя кожного з нас. Мова йтиме про Amor — кохання (в житті та в літературі, відповідно). Про його початок і кінець, а головне — про межі.
Де для вас закінчуються межі розумного кохання і починається справжнісінька клініка?
Як ви розумієте, що зелений прапорець на флагштоці почуттів починає потроху червоніти?
Розкажіть, писати яких персонажів ви полюбляєте більше: тих, які кохають екологічно, чи схибнутих абʼюзерів, зате з таким темпераментом, що дах знесе будь-кому?
*Якщо чесно, мені не вдається написати справжнього безумця кохання. Роки терапії так вплинули на мою свідомість, що я постійно ловлю себе на думці: «Дідько, та ж подібне лише бовдур може утнути. Ні, це якась маячня. Зрілі люди так не поводяться. Мій персонаж виглядатиме нереалістично...»
Проблеми терапевтованих людей — надмірне послуговування логікою)))
P.S. Ті, хто читали мій короткий слеш-роман «Файвел», добре знайомі з антагоністом цієї історії — Жюлем. Так от, зізнаюся — насправді спочатку він задумувався саме поганцем без жодного звʼязку з головними героями. Просто збоченець-багатій, який цинічно проживав це життя, беручи від нього все, до чого зможуть дотягнутися загребущі руки.
Проте мені не вдавалося реалізувати його таким, як хотілося, тому я кардинально перевигадала сюжет.
Але ідея написати колись паскудника вищого ґатунку продовжує жевріти в мені своєю надією.
Побачимо, як воно буде)
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ не люблю надто абьюзивних персонажів. Деколи як автори видають, що я думаю що в них з головою трохи того. Цікаво автори в реальному житті справились б з дуже таким персонажем? Я чомусь звикла персонажів прирівнювати то людей в реальному житті
Delulu Fabii, Так от і я таке імпоную
Я люблю зелених персонажів писати, але проблема в тому, що вони читачам видаються нудними. Тому потрібно мати майстерність в тому, щоб поганця зробити не до кінця поганим і потім поступово додавати в його червоність зелених барв. Як на мене - це ідеально вдалося Анні Лір у книзі "В темряви сірі очі"❤️ Але оці емоційні гойдалки - як згадаю, аж млосно стає:))
Delulu Fabii, Він поки позеленів, то я вже стала дорослою тіткою і перестала цікавитися підлітками-вампірами;)) Жартую. Але з його озеленінням реально довго тягнули.
Клаус...Я хотіла лише одного - щоб він був з Керолайн і вони зажили в мирі і злагоді. Можливо я навіть хотіла би, щоб вона повпливала на нього таким чином, щоб він почав змінюватися в кращий бік. Але оскільки цього не сталося, то ці персонажі перестали мене цікавити після того як "розійшлися"
❤️❤️❤️
Я теж не можу дивитись на логіку багатьох персонажів, бо психологічна поведінка просто не сходиться з тим як може бути та мало б бути))
Жюль вийшов у вас оригінальним. Такі персонажі запам'ятовуються.
А от я обрала таки взяти образ нарциса-тирана-"придурка" і це складно! Він зводить мене з розуму...
❤️❤️❤️
❣️❣️❣️
Крісті Ко, дякую❤️
❤️❤️ ❤️
Христина Вілем, дякую❤️
❤️❤️❤️
Крісті Ко, дякую❤️
Я думаю що це все індивідуально, залежить від персонажа, книги, жанру і можливостей автора)
Неба Крайчик, дякую❤️
Де для вас закінчуються межі розумного кохання і починається справжнісінька клініка? - необгрунтовані вимоги і ревнощі клініка однозначно. Так само як і невміння чути слово "ні")
писати яких персонажів ви полюбляєте більше: тих, які кохають екологічно, чи схибнутих абʼюзерів, зате з таким темпераментом, що дах знесе будь-кому? - адекватних) темперамент може знайтись і там, де його ніхто не очікував і не розшукував (на перший погляд булочка з корицею, а потім та булочка починає робити покупки на аліку, і розумієш що ще не все знав про життя і рейтинг *_*)
Я Вас розумію. От хочу написати такого дурачка, а потім героїня його лишає і йде до зеленого, або він починає потроху зеленіти... Хоча для книги хочеться оцього жару, небезпеки. Ну типова пастка, він може бути злодієм для світу, але не з нею.
Джул, обійми взаєморозуміння ❤️❤️❤️
Я теж таємно мрію написати поганця, але розумію, що надто хороша для цього(не маю потрібного досвіду)
Наталія Корж, =(((
Треба почитати щось таке тематичне. І подивитися.
Цікаві ідеї, і картинка шикарна)))
Мрія Чарівна, а я полюбляю, коли чату щось вдається з першої спроби)
Якщо є бажання написати про такого "паскудника", то чому ні? Пишіть! Читач знайдеться. Хоча я прихильник більше того, що під зеленим прапорцем. Але й під червоним — заворожує))
Ромул Шерідан, бракує здібностей. Ну, або ж я напрочуд упереджена до себе. Мені здається, що коли я пишу поганця, він у мене занадто неправдоподібним отримується =(
Коли починається справжня клініка?.. Хороше питання. На думку одразу спадає головний герой серіалу "Ти". Все ніби на початку добре: він турботливий, закоханий, хоче піклуватися про дівчину і навіть те, що він слідкує за нею здається нормальним - ну, всяке кохання буває. А от і ні. Особисто для мене тут і починається межа. Якщо партнер маніакально не довіряє тобі, тишкою перевіряє переписки чи телефон, коли ти спиш, чи взагалі встановлює функцію відстеження на телефоні - саме тут починаються перші рожеві прапорці. А далі - контроль: заборона кудись іти без нього, заборона кудись іти самій, постійні звіти де ти і з ким і т.д. Це про арбузерство. В майбутньому може бути і насильство, тому краще далі не йти з таким партнером по життю.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати