Дні коротші, а ночі довші, темніші. Саме час читати про принцесу, яка одружується із прекрасним спадкоємцем, заодно прислуживши королівській короні. Мм, кольорово! Але дзуськи… Авторка фентезійної новинки Олеся Лис вирішила підірвати уяву яскравими героями та обставинами. І додала у милу казку напівкровок, перевертнів та драконів, які деруться у лісах Фратору, прикордонного міста. А потім й взагалі без жалю перерізала королівський екіпаж, а прекрасну принцесу жбурнула в урвище…

А далі починається нова битва, одинична й більш виснажлива, ніж сотні тих, які бачив стародавній ліс. Тому що серце принцеси потрапило до лап красунчика-напівкровки.

Тепер вона полонянка володаря Прикордоння.

Уривок до вашої уваги

- Прошу, ваша високосте, - нахабно вклонився стражник і відчинив переді мною двері. Знущання відчувалося на межі пристойності, ретельно замасковане ввічливістю та демонстративною повагою. Але я все одно його чула, і навмисне підняла підборіддя. Те, що я справді високість, а не якась дівка з міських нетрів, ніхто відібрати не може. Хоч би як не старався. Шкода тільки, що і горда постава, і високо піднята голова не допомогли здобути сміливості та впевненості. Усередині я тремтіла, як осиковий листочок, хоч і намагалася ступати твердо. Він сидів навпроти входу за величезним столом. У каміні потріскували дрова, і вогонь у вогнищі був єдиним джерелом світла. На мить мені здалося, що очі лорда Арети сяють зеленими відблисками, як у кота, що причаївся в темному кутку. Його погляд пройшовся по мені і змусив затремтіти ще більше, незважаючи на теплий вовняний плащ на плечах. Але всередині, десь під ложечкою налився жар, ніби я проковтнула ложку гарячого молока з прянощами. І щоки спалахнули, як від палаючого багаття. Двері за спиною зачинилися, відрізаючи мене від зовнішнього світу. Ми залишилися одні, і це мені не подобалося. У цей момент я б віддала перевагу, щоб у кімнаті був ще хтось, нехай навіть той самий стражник. - Вам страшно, ваша високосте? - пролунав трохи хрипкуватий, але шалено приємний чоловічий голос.

Не сумного вечора, любі. Дякую за увагу.