— Я Міла, а тебе як звати?
— А я що не відрекомендував себе раніше? Можеш звати мене Адамом.
Боже що за дурень, ну й нагородила мене доля вдачею, але я лише люб'язно посміхнулася.
Ми пройшли декілька кімнат та довгий коридор і опинилися у просторій, добре освітленій столовій. Адам дістав два стакани розлив вже раніше відкриту та наполовину порожню пляшку вина, який я висушила повністю, і мені відразу налили ще.
- Якщо хочеш їсти, ось там холодильник, він тикнув пальцем в дальній кут, де була кухня,
— Бери все що хочеш, — я йду спати.Він випив пляшку в кілька ковтків, встав за столу і похитуючись вийшов з кухні.
— Чао, додав він на останок,  а я з полегшенням видихнула, — все не так погано.  

Сподіваюся вам цікаво!!!

Продовження тут! Читай мене!