Відкриваю завісу. Зазирніть, що далі.

Всім привіт!

  Дякую, дорогі читачі усім, хто зі мною. Ваша підтримка дуже надихає, хочеться старатися ще більше.

  Поділюся короткими уривочками, що ж далі у моїй новинці Повне життя, чи наполовину?

Цитати:

  «Та повернулася подруга вже не сама. Відчинила двері і впустила в палату чоловіка, верхня половина якого закрита гігантським букетом рожевих троянд. Аня вражено посміхнулася. Витріщила очі. Невже, це той, про кого подумала? Але ж... Він у Франції. Як таке можливо?

  Андрій опустив квіти, щиро посміхнувся. Сів біля дружини. Даша помахала ручкою і зачинила двері, залишаючи молодят сам-на-сам.

 «Андрій проковтнув клубок у горлі, напружився. Всім тілом прокотилася хвиля збудження змішаного з роздратуванням. Надто добре він знає, як високо може злетіти на крилах насолоди, якщо ця краля має відповідний настрій. Ніжні уста цієї жінки можуть подарувати такі солодкі поцілунки, від яких навіть айсберг загорівся б. А дотики її рук здатні абсолютно відібрати волю, прикувати міцніше за металеві кайдани.

 «Часто вранці дивишся на все по-іншому. Коли емоції стихають, вмикається тверезе мислення, тоді в серце повертається рішучість, або навпаки, — страхи і сумніви. Так сталося і з Анею. Прокинувшись перше в житті в одному ліжку з голим красунчиком, дівчина сильно розхвилювалася.

  Довго лежала, боячись поворухнутися. Розглядала широку спину Андрія, який посапував поряд, навряд, чи повністю розуміючи, що насправді зробив тієї ночі.»

  Запрошую залишатися з нами усіх, хто вже читає цю зворушливу історію. А, хто ще не почав, обіцяю, не пошкодуєте, якщо зазирнете. Попереду багато пригод, романтики і веселощів.

  Додавайте до бібліотеки, якщо любите завершені твори. Оновлення регулярне через день, або й частіше.

З любов’ю, Лана Іссан.