Привіт, мої хороші. Я до вас, знову, з конкурсу. Хочу запросити тих, хто ще не бере в ньому участі.

Я тут трішки занудьгувала. Стало сумно. Хочу бачити вашу активність, але її вкрай мало. 

Все-таки 10 000- 15 000 знаків, це й не так багато і не так мало. Але ви зараз скажете, брак часу. Немає коли. Я зайнятий (зайнята) Все ніколи. Робота і т. д. 

Я хочу сказати, що не варто відкладати в довгий великий ящик те, що можна зробити сьогодні, завтра. 

Для мене це в новину, бути членом журі. Можливо для когось, теж не в новину писати оповідання. Але це гарна можливість показати свій твір читачам. Стати ближчими на крок до перемоги і взагалі набратись гарного досвіду. 

Я знаю, що всі ми не ідеальні і навіть я роблю помилки, і тому, їх ми не оцінюємо. Ми оцінюємо сам твір, його чарівність. Те, як ви обіграєте ці три слова, які зазначенні у правилах. 

Навіть те, що після конкурсу, кожен член журі обере своїх фаворитів та подарує їм відповідні нагороди, уже щось вартує. 

Тому подумайте добре. Зробіть висновки. Придумайте сюжет. Такий... щоб усі члени журі ахнули, від розвитку подій. 

"Краще зараз, чим ніколи" - таке моє гасло. 

А ви прислухайтесь. Може й дійсно варто взяти участь. 

Звісно, це ваше право і вам вирішувати. 

Покірно ваша, Марі))