От і мені прийшов лист щастя.

Дивіться уважно.

- Ти помилився, я тебе не боюся. - Та невже? – Він здивовано підняв брови догори. – Ти боїшся мене по своєму, по-особливому, так ніхто не боїться. Боїшся, що я дізнаюся усі твої думки які ти так старанно намагаєшся приховати. Боїшся зайвий раз подивитися на мене, адже мій образ заповнює усі твої мрії. Боїшся мого проникливого погляду, від якого тебе кидає в жар, – при цьому так подивився на мене, що тілом наче пробігся вогонь. Проте йому цього видалося замало і він наблизився впритул, а я несміливо відходила назад доки не відчула спиною стіну. Кірос доторкнувся обома руками до моєї талії і я заклякла, але чоловік не замовкав: – Боїшся моїх дотиків від яких твоє тіло здригається, наче колонія мурашок влаштовує біговий марафон. Боїшся відчути мій поцілунок, бо якщо тобі сподобається, то буде важче опиратися цим почуттям – він дражнячи, притиснув мене до себе сильніше та ледь доторкнувся губами до моїх вуст, своїми діями повільно зводячи мене з розуму. Перейшов майже на шепіт, відчувала його дихання на своїх вустах і затамувавши подих, продовжувала слухати: – Та найбільше ти боїшся зізнатися сама собі у своїх почуттях, боїшся, що ти мене кохаєш. Кожне його слово було правдою і кожне наче стріла від дартсу боляче влучало у моє серце. Заперечувати не було сенсу. Він озвучив те, що я сама не змогла зрозуміти й ніяк не хотіла усвідомлювати.

ХЕЛЕН СОУЛ

МАР'ЯНА ДОЛЯ

КРИСТИНА АСЕЦЬКА

ТЕТЯНА КОТИЛО