Мої секрети. #флешмоб від Каміли Дані.

Привіт усім, сподіваюсь я не пізно. Але мені теж є чим з вами поділитись. І так... Почнемо. 

Моє дитинство ніколи не було гладким. Я ніколи не відчувала себе найулюбленішою та бажаною дитиною. Так, як в мене ще є двоє братів. Не знаю чому, але хлопців завжди люблять більше за дівчат. 

Заміж я вийшла дуже рано, в 17 років. Переважно через те, що хотіла втекти. Я подорослішала теж дуже рано. Чоловік звісно в мене перший і поки, що єдиний. Як би я на нього не злилася і не хотіла прибити. Але я його кохаю. Від щирого серця. Розлука в тиждень, це для мене пекельна мука.

Закінчувала технікум, я дуже важко. Так, як на той час була вагітна. Мій син, народився у мої 18 років. І я не шкодую, ні про одну хвилину. Навіть тоді, коли мені довелося майже всю вагітність пролежати в лікарні. Але й тоді я була щаслива. Я люблю дітей і обожнюю до скреготу в зубах. Заради них, я зібрала себе. Покращила. 

Якщо чесно... Мене ніхто нічому не навчає. Як готувати, прати, чи навіть прибирати, пекти. Всьому навчалася сама. І зараз, кожне день народження, я показую свої шедеври. Адже я хочу, щоб у моїх дітей було все найкраще. Навіть тоді, коли говорять: «Нащо ти все, це затіяла. Вони ж все одно нічого не будуть пам'ятати». На, що я завжди злюся і відповідаю: «Зате я буду пам'ятати, які щасливі в цей момент були мої діти» Тай зараз є камери. 

Почала писати, я від образи. Ще два роки тому. Ми з чоловіком тоді, були наче кіт із собакою. Постійно за щось зачіпались і зціплювались. Написала тоді наче п'ять книг, але букнет зараз з низ бачить тільки дві. Які я, як могла, так і переробила. І звісно ж на новій сторінці, я вже десь більше чотирьох місяців. Ого... Я вже з вами досить давненько. 

Читати, якщо чесно я не любила, жах. Я почала читати тільки два роки тому і мене втягнуло. Хотіла ще і ще. І при цьому я читаю дуже швидко. Я можу за день, два, прочитати книгу в 400 ст. І навіть зараз пам'ятаю, як колись прочитала свою першу книгу. Це була книга Анни Харламової   «Я твій бос!». Пам'ятаю кожне відчуття, кожен  подих, який я тоді робила і просто фанатіла від тих героїв. 

Зараз же у мене не вистачає часу на читання. Інколи хочеться зірватись, кинути все і зануритись в книгу. Але не все так просто, як пишеться. 

Секретів у моєму житті вистачає. Мені б не вистачило написати і шести книг, про моє життя. Яке було звісно ж не солодке, як мед. 

В мене завжди змінюється хобі, як і настрій. Інколи я горю ідеєю і ось уже майже її втілюю, а потім полум'я гасне і все... Ця спроба відкладається в довгий ящик.   

Я дуже довірлива людина, мені можуть брехати в очі і я буду в це вірити. Також, я швидко вибачаю. Позлюся з годинку і все. Проходить злість, як фанера над Парижем. 

А ще, я дуже войовнича. За своє буду стояти до кінця. Якщо треба, то й по голові нагримаю. І звісно ж нагримаю, бо колись таки гримала. Навіть хлопців. Хоча переважно дружила я більше саме з чоловічою статтю. Так, як на вулицях будинків у нас були одні хлопчаки. І вони завжди мене втягували у чергову авантюру. Ех... Дитинство. 

Трішки розповіла і того досить. Про книги не буду. Ви ж і самі все читаєте. Та й писати довго. 

Хочу подякувати Камілі Дані за такий чудовий флешмоб. Хоча б трішки та й щось розповіла про себе. 

Кого, що цікавить запитуйте. Радо всім відповім і нічого не приховаю. 

Запрошую також на свою сторінку Марі Керімей