Важливість другорядних героїв

Хочу поділитися думками відносно того, як створюються герої книг. Ні, не головні герої, тут все ясно – ми уявляємо собі ось такого персонажа, ще одного, теж головного, ну може ще парочку, але всі вони головні. А як бути з другорядними героями? Адже вони теж є. У багатьох книгах я помічав, що другорядним героям не приділяють уваги, і вони стають якимись знеособленими, безликими. Ну щось таке, ні риба, на м'ясо.

Наведу приклад з кіно, яке всі бачили. «Кавказька полонянка, або нові пригоди Шурика». Хто є головними героями? Ніна, Шурик та отой мужик, який сватався до Ніни (чесно не пам’ятаю, як його звати). Ну може ще дядько Ніни. Це головний склад. А хто ще запам’ятався? Звісно, Бувалий, Балбес і Трус. Чому? А тому, що їх теж гарно прописали в сценарії, приділили увагу. І в результаті ми отримали кіно, яке хочеться передивлятись сотні разів, хоча сюжет вже й так знаємо. Тепер згадайте якийсь недавній блокбастер. Чи хочеться його передивлятись? Ну добре, не блокбастер, а якусь драму, або комедію. Та будь що. Не має значення, де її знімали – в Голівуді чи в Україні, чи в Індії. В багатьох випадках повертатись до цієї картини не хочеться. Пройшов шлях з основними героями, знаєш, чим все закінчиться, так чого його час марнувати? А якщо витягнути зі стрічки ключових персонажів, то там взагалі залишиться пустота, вакуум. Бо атмосферу навколо головних героїв створюють саме другорядні. Для цього вони й потрібні, власне.

Тому вважаю, що другорядні персонажі, якщо вони з’являються протягом всього сюжету, нехай і на задньому плані, теж мають право на власні характерні риси. Це лише додасть колориту книзі, зробить її більш живою та цікавою.

А яка ваша думка, чи прописуєте ви другорядних героїв?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кейтрін Шкроб
12.06.2021, 22:14:51

Другорядні персонажі заслуговують мати характер, особливі риси. Та якщо твір не великий за обсягом, то немає потреби плутати читачів численими другорядними персонажами. Суть другорядних - розбавити текст, зробити його менш прісним. В мене було таке, що добавляла додаткових осіб у вже написаний твір, щоб було цікавіше читати, але це був об’ємний роман, а не оповіданячко.

Показати 5 відповідей

Кейтрін Шкроб, Цілком згоден!)

avatar
Мар'яна Доля
12.06.2021, 18:44:52

Повністю згодна! Часом другорядні персонажі, якщо вони вдало прописані, запам'ятовуються навіть більше від головних. А все через те, що часто автор хоче зробити головного героя ідеальним, тож він і виходить дещо шаблонним. А з другорядним такої мети не ставить - і образ стає більш живим та симпатичним.

Мар, Теж таке помічав, та й сам ловився колись) Або всю увагу головному герою приділяють, його на максимум прописують, а інші якось зовсім розмиті виходять.

avatar
Рома Аріведерчі
12.06.2021, 17:28:07

Жениха звали товариш Саахов :).
А безліч другорядних героїв потрібна у сагах, космооперах та серіалах.
З них можна потім зробити першорядних і розвинути. А для початку надати характерності, як тій трійці з комедії. Але не плутайте кіно з книгою. Якби не склад акторів і не їх фактура (це візуалізація), ми б про них і не згадали. У книзі так не зробиш. А глибокої розробки головних героїв у тій комедії нема. Та вона там і не потрібна за жанром.
Другорядних героїв треба стільки, щоб з ними автор міг впоратись. Як йому важко, то і не треба себе мучити. Он у "Солярисі" у нас взагалі один герой, інші потрібні для того, щоб він щось зробив або згадав, або здогадався про щось. І нічого, книга не найгірша, читати можна. І навіть перечитувати ))).
Є інший тип другорядного героя - як Гін у "Блічі". Його історія сама по собі інтригує, але в кінці ми бачимо, що вся арка описує події, причиною яких стали дії Гіна, а мотив не має нічого спільного з його поведінкою трікстера.
То дуже майстерно, але і важко зробити (У мене є такий досвід, було не так просто, скажу я вам).
Другорядні герої не завжди потрібні, багато сюжетних ліній іноді зло, а велика кількість персонажів може заважати.

Показати 4 відповіді
Рома Аріведерчі
12.06.2021, 18:53:55

Богдан Государський, І по ситуації, і по жанру.
А головне - по своїм можливостям. Бо набрати багато персонажів тільки тому, що хочеться багато про що розказати й показати - то ризик. Хтось ризикне і виграє, а хтось не справиться з керуванням.

Інші блоги
Зустріч через роки і шалене кохання. Мега знижка!!
Привіт, мої хороші! Пропоную мега знижку, на дуже гарну і емоційну історію кохання "Врятуй мене". Хто ще не читав - ЗАПРОШУЮ! Вони кохали один одного ще зі школи. Це було дуже
Трофей для мільярдера. Знижка.
Сонечки, привіт! Поспішаю поділитися приємною новиною. Сьогодні, протягом доби, діятиме знижка на неймовірне палючу історію ТРОФЕЙ ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА, яка затягне у тенета сюжету з перших сторінок чи навіть фраз. Хіба
Про "Бузкові історії"
"Бузкові історії" я почала писати три роки тому, у квітні. Пам’ятаю той час так, ніби це було вчора. Тоді саме цвів бузок, і його аромат стелився вулицями, проникаючи навіть на балкон моєї квартири. Я вдихала
№1 в жанрі! Дякую!
Вітаю, любі читачки і читачі! Ви бачили? Мій роман «Пробач, некохана» зараз на першій сходинці в категорії сучасного любовного роману на Букнет! І на третьому місці у топі серед всіх жанрів❤️ Це дуже знаково
Поліаморія чи моногамія. Мої роздуми.
У романтичного кохання є одна аксіоматична репутація: якщо воно справжнє, то людина має бути одна. Одна велика любов, одна «твоя» людина, один вибір. Друга закоханість у цю картину не вписується. Наука про романтичні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше