Мій принц з маршрутки - надалі глави виходитимуть через день.

"-Ти тільки подумай — тебе ж одну нікуди не пускають. А як і пустять, ти ж ні потанцювати  не можеш, ні щось розумне або смішне експромтом  видати.  Ти красива.  Але ж знаєш...

-Знаю. Мама так і казала — вони всі дивляться наче скрізь мене і біжать далі.

-Отож! А нам що треба?

-Що?

-Щоб зупинилися і тебе роздивилися.  Бо як до тебе придивитись, то буде зовсім інша справа.

-Я знаю, Валюся, що ти розумна і досвідчена. Ти точно вже придумала, не муч мене, кажи.

-Ти тільки повинна поклястися, що не викажеш мене. Бо ні тебе, ні мене по голівці за таке не погладять.Твої можуть просто вжахнутися. "

І вони вжахнулися , не сумнівайтесь.

"...порулити мені не давали й не дадуть. А посадять в директорське крісло зображувати лице фірми. Бо лице, тобто обличчя в мене саме підходяще. Заразом і мужнє, й інтелігентне без окулярів та інших примочок, і викликає довіру.

Я б сказав — то вигляд справжнього шахрая. Але хто б мене питав."

Такий був чувак, та родаки відловили, постригли пристойно, вдягли в костюм і до роботи приставляють. Хіба це життя?

Читайте, коментуйте, не стримуйте себе :)