Потайсвіт і Водолій

https://booknet.com/uk/book/potaisvt-vodoli-b335533

вже тут.

Може ще буде відредагована обкладинка, а текст вже готовий до читання.

Усі, хто полюбляє читати історії цілком, а не по частинах, мають змогу подивитися повну версію розповіді про існування потайсвіту в наші часи.

Трохи цитат, майже спойлер. Тому висвітлений шрифт - для таємничості" :)

"Дивіться, оно Володимирський собор і ботанічний сад -  навпроти одне одного. До них тримав браму один Потайсвіт. Після них ніхто не триматиме."

"Вони ж були істинною парою, як вона сміла його відпустити кудись від себе? Вона була призначена долею привести його на темну сторону, чому не привела?

Він кохав її з дитинства, нащо покинув заради примарної мрії про Спасителя, нащо йому той Рим і художня школа, коли кохану без нього  просватали та одружили?"

"Куцику, мені здається, що ти сьогодні дуже сумний. Це на тебе зовсім не схоже. Ти навіть підніжки не підставив тому товстому панові, що йшов повз тебе, навіть спідничку тій дівчині вітром не підняв. 

-Не лізь не в своє діло, миле янголятко. Ще ти за мною не підглядало. Геть звідси. Ми не друзі. Ми тут просто по роботі повинні спілкуватися. Ще воно мене жалітиме."

"Мені не подобається визначення "нечисті" манірно вимов Куць і стиснув губи гузкою. 

Янголятко засміялося, такий кумедний був вираз в його супротивника і ворога."

-А як тобі подобається? Альтернативно чисті?"

"Янголятко помітно хвилювалося. Треба встигнути, поки Куцик кудись завіявся, бо перейме і потягне назад."

" ...зараз покаже тому Мороку, як сидіти не в тому місці не в той час. Дивись тільки вперед. Не оглядайся"

Дякую усім, хто був зі мною в процесі написання, дав слушні поради по обкладинці і задавав питання в незрозумілих місцях. 

Ви мені дуже допомогли.вас цієї історії може і не було б.

Мене може тут не бути кілька днів, але подумки я з вами.

Дякую всім хто прочитає і відкоментує, це допоможе вдосконалити твір.