Додано
31.03.21 19:36:27
Колеги, а як ви пишете книги?
Отже, це таки сталося. Нещодавно прочитала невеличке інтерв'ю з кількома українськими авторами "Чому перша чернетка не геніальна, а натхнення не існує: письменники розвінчують міфи". Чесно кажучи, є про що подумати, але мене цікавить думка авторів Букнету щодо таких питань:
1) Чи часто ви одразу ж виставляєте свій текст на сайт, чи все ж чекаєте певний час, щоб глянути на нього "свіжим" оком?
2) Чи є у вас книги, в яких були певні автобіографічні деталі? Якщо так, то кидайте посилання)
Олена Блашкун
1042
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, шановне панство! За два дні вже фінал ЗАКЛИНАТЕЛЬКИ ДЛЯ МАГІСТРА. Останній бій відбувся. Чим завершився? Якщо цікаво - читайте)) Хто боявся купувати незавершену книгу - не впустіть момент придбати її за меншою ціною,
Привіт! Запрошую вас почитати новиночку у колеги! Колись Ксеня тримала в руках своє пошматоване першим нещасним коханням серце, а тепер дівчина тримає в руках серце чоловіка, що колись був її шкільним учителем. Уривок: —
Чому ж уві сні її подруга прощається з нею? Норісса вдруге потрапляє до лап работорговців. Її свобода висить на волосині, а темний Владика вже чекає на свою здобич. Бандити не підозрюють, що перед ними Полуденна Вартова
Вітання! Трішки поговоримо, перед вихідними?)) Ситуація, що складається в книзі "Бути другом" починає мені нагадувати фільм "Pearl Harbor (2001)". Ось цей? Бачили такий? Якщо ні, то хутко подивіться. Це ж такий
Знаю, що одночасно писати це вельми не професійно. Це збільшує ризик сюжетних дір, пропустити важливі моменти, і купа всілякого "не професійно". Ну так от, дотримуєтесь - одна історія - до кінця, чи грішите, і пишете
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКнига повинна вистоятися, кожен її рядок повинен переосмислитися, і якщо потрібно змінитися. Ніколи не виставляю розділи з пилу- з жару, як на мене, сцена може вийти сирою, якщо через деякий час ви не поглянете на неї свіжим оком:))
Інна Камікадз, Я мала на увазі якісь моменти з життя, смаки героїв і тд)
Пишучи першу свою книгу "Блакитне сяйво", я перечитувала текст кожного дня та боялася опублікувати його близько місяця. А другу книгу "Чарівний пролісок" я опублікувала через декілька хвилин після того, як написала і так було з кожним наступним розділом. А при самій публікації пропускаю текст через редактор і виправляю помилки, не перечитуючи його. Дивно? Але це допомагає не жалкувати про написане, не переписувати знову і знову, адже в цьому особисто в мене є проблема. Коли я не виставлю книгу одразу, то просто зітру половину найцікавіших ідей. І так було завжди. Я зрозуміла цю помилку ще коли прийшли результати з зно і вийшло лише 174 бали просто тому, що я 20 відповідей виправила перечитавши в останню секунду.
Саме тому я пораджу авторам, не перечитувати творів, хіба що в пошуках помилок, бо так ви можете про щось пожалкувати та видалити цікаву ідею, якій судилося зацікавити глядача.
2) Моя книга "Блакитне сяйво" має автобіографічні деталі. Не зовсім все є правдою, проте тут по всій книзі є малесенькі вставочки від автора, тобто від мене, де я розповідаю щось про своє життя.
Софія Вітерець, Добре, що ви знайшли свій підхід до написання тексту)
1. Завжди перечитую по кілька разів і щось додаю, щоб передати максимум емоцій та почуттів, і тільки тоді публікую. Стосовно свіжого ока, то я можу главу писати протягом двох днів, наприклад, вчора почала, а сьогодні дописала й опублікувала. Тому, якщо це вважається за "свіже око", то так;)
2. В моїх книгах завжди є частинка мене, бо вкладаю туди свою душу, свій досвід і всі свої почуття та емоції. Якщо вже взяти такі книги, то це "Гіркота кохання", "Прокляття діаманту", "Хто я тобі?", "Я не твоя". Як бачите, майже всі;D
Рина Мир, Що й доводить, що кожен автор вкладає у твір набагато більше, ніж просто ідею)
1. Соромно зізнатись, але над книгою, яку пишу зараз - працюю небагато. Виставляю практично одразу. Буває так, що до вивірення помилок друку повертаюсь наступного дня. Це, звісно, не те що варто наслідувати. Та я відпочиваю тут, на сайті. Чимало копіткої писанини маю в робочий день. Треба ж десь відпускати натхнення на волю :)
Але до попередніх глав я повертаюсь, тому підозрюю, що кінцевий текст буде суттєво якісніший і як твір, і як безпосередньо продукт письма.
2. Думала писати без автобіографічності взагалі. А почала писати під натхнення - і вжахнулась, скільки свого вклала. Але звісно, що не без вигадок. Тому книга моя наразі тут єдина, містить багато мене. Але що саме - не скажу :) Такі от жарти і не дуже
Дякую за цікаві питання у блозі.
Соло Мія, Будь ласка)
А щодо свого в текстах, то то нормально. Смаки героїв, якісь ситуації-куди ж без цих деталей?)))
Ну, я не можу одразу виставляти текст на сайт)) Завжди перечитую перед тим, як завантажити главу, там же одруківок стільки... хоча, вони і після того, як я перечитала, залишаються)
А щодо автобіографічних деталей – вони у мене ледь не в кожному творі. Завжди залишаю там часточку себе))
Juli Pencil, О, то усюди є ви)
1. Частіше за все, нову главу я викладаю майже відразу, не встигає вона «припасти пилюкою».
2. Є таке) Історія «Не втечеш»))
Юлия Ковалевская, М, треба буде глянути)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати