Флешмоб "Магія снів"

Беру участь у флешмобі від Наталія Девятко (Natalia Devyatko) під назвою "Магія снів". 

В моїх творах часто з'являється тема пророчих чи просто дивних сновидінь, але в одному із них пророчі сни стали вагомим елементом сюжету (їх там насправді  декілька). Тут представлю найяскравіший сон.

До вашої уваги уривок з повісті: 

 "Похибка у ворожінні"

 

"Стою посеред невідомої місцини. В молочно-білій легкій сукні та холоду не відчуваю. Взагалі нічого не відчуваю. Усе навколо оповите густим туманом. На крок від мене вже нічого не вгледіти. Та відчуваю – порожнеча. Наче у вакуумі наповненому туманом. Опускаю очі – темно-сіра підлога та імла. Одна лише імла навкруги і більш нічого.

В голові тенькає думка, маю щось відшукати. Але що… Тут до мене надходить розуміння: ключ, маю знайти якийсь ключ.

Обережно ступаю у завісу мряки. Нічого зі мною не відбувається. Починаю беззмістовно ходити навколо, не відчуваючи напрямку та не розуміючи, навіщо йду. Вештаюся у темряві ледь підсвіченій білуватою димкою.

Здалося, туман розсіюється. Хоча ні, він трансформується. Стою у темряві. Намагаюся зрозуміти, куди прийшла, крокуючи навмання. Підлогою стелеться сірий дим.

Пробую ступити далі, та вдаряюся ногою об щось. Опускаю голову. Біля ніг, взутих у білі балетки, темніє предмет, схожий на шкатулку, чи то дерев’яну коробку. Нахиляюся, беру у руку й не стримуючись відкидаю кришку.

Там на смарагдовій подушці лежить великий золотий ключ. Витягаю, щоб роздивитися. Під ним клаптик паперу. Пробую прочитати. Ух ти, а уві сні я можу читати їхньою мовою! На красивому прикрашеному тисненими візерунками папері виведено: «Ключ від серця Оскара Філендера. На вимогу Єдиної Богині творчині Мелл, виготовлено старшим купідоном Терриона. Передати володарці одразу після прибуття». Струснула головою, та ще раз перечитала. Що за маячня. Який ключ від серця.

Почала нервово намотувати кола. Поверніть мене додому. Нащо мені усі ці ігри. Не можу бути обраною. Я - митець, а не якась там володарка. Схаменіться.

- Не обрана. Ти суджена. – прошелестів мелодійний жіночий голос і я різко прокинулася. "

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Моя кукуха остаточно поїхала у відпустку
І, судячи з усього, квиток вона взяла в один бік. Бо нормальні люди, коли закінчують книгу, видихають, відпочивають і радіють життю. А що роблю я? ПРАВИЛЬНО! Беру вже завершений роман і вирішую, що його терміново треба переробити.
А ви справді любите власні книги⁉️
Знаєте, мені здається, що автори — це якісь особливі люди, які здатні написати сотні сторінок історії, вкласти в неї душу, нерви, безсонні ночі й частинку себе… а потім перечитати написане та подумати: «Господи, що
Єльтіар. Другий шанс.
Дівчата, яки вперше бачать Єльтіара, зазвичай з посмішкою кажуть - "фіолетовий красунчик". Але насправді, це бузковий колір) який притаманий мешканцям Делірі, рідної планети навігатора. Він був першим,
Марафон Читання За Вподобаннями — Знову В ДІЇ❗️
Ну що, книголюби, автори й ті, хто постійно обіцяє собі прочитати ще одну книжку, а потім раптом виявляє себе з п’ятьма новими відкритими творами? Я знову оголошую Марафон "Читання за вподобаннями "❗️ Ми
Справжня дружба
Ми повільно блукали вулицями та теревенили про все, що бачили. Перемивали кістки крикливим торговцям, які на кожному кроці гучно рекламували привезені товари. Обговорювали місцеві страви, що готували острівні кухарі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше